РІК СКОРБОТИ: Пам’яті Василя Вінтоніва, який віддав життя за Україну

Воїн Василь Вінтонів народився 22 квітня 1984 року в селі Бережниця Жидачівської громади. Його дитинство пройшло в рідному селі, де він відвідував місцеву школу, а пізніше навчався в коледжі в місті Ходорів. Родина Василя пережила важкі втрати: у 2000 році, коли Василеві було 16 років, помер батько. У 2015 році пішла з життя мати, що стало ще одним випробуванням для Василя та його сестри Галини і брата Романа.

До повномасштабного вторгнення Василь Вінтонів працював у Жидачівському міському виробничому управлінні комунального господарства. Восени 2023 року, відчуваючи потребу захистити рідну землю, Василь став до лав Збройних Сил України. Він брав участь у важких боях за визволення України від російського агресора, виконуючи свій військовий обов’язок у складі 3-го механізованого батальйону 65-ї окремої механізованої бригади. Василь був стрільцем-помічником гранатометника, безстрашно виконуючи бойові завдання.

5 травня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області, Василь Вінтонів загинув, віддавши своє життя за Україну. 9 травня 2024 року в місті Жидачеві та в селах громади сотні людей зустрічали полеглого 40-річного Воїна. Похоронили Захисника України 10 травня 2024 року у його рідному селі Бережниця, віддавши останню шану Герою.

18 жовтня 2024 року в селі Бережниця, на фасаді місцевої школи, в якій навчався Захисник України Василь Вінтонів, було відкрито меморіальну дошку на вшанування пам’яті полеглого Воїна, що стало ще одним свідченням глибокої поваги та вдячності за його подвиг. Пам’ять про Василя Вінтоніва назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав та любив.

Вічна пам’ять, шана і слава Герою!