Унікальний вид коників, Eyprepocprifas insularis, ендемічний для Кабо-Верде, знову з’явився після десятиліть, проведених у тіні вимирання. Ця дивовижна історія починається з острова Сан-Ніколау, де в 1980 році було вперше зафіксовано самця цього виду. Потім, на жаль, коник зник для науковців.

Згідно з інформацією, опублікованою на Earth.com, вид був офіційно оголошений вимерлим у 1996 році. Проте, у 2023 році, завдяки зусиллям двох захоплених біологів, коник Eyprepocprifas insularis повернувся з небуття. Щасливчиками виявилися Роб Фелікс та Аннеліс Джейкобс, які натрапили на коника під час нічної прогулянки з ліхтарями.

Фелікс поділився своїми враженнями: “Під час нашої першої вечірньої прогулянки на острові Сан-Ніколау, по дорозі до колонії унікальних морських птахів Fea, я помітив коника на стежці. У світлі ліхтарика я миттєво впізнав його унікальний вигляд і вигукнув: “Це Eyprepocprifas!” Хоча я одразу ж помилився, бо не так вже й легко вимовити назву цього роду”.

У наступні дні дослідники знайшли ще більше зразків, включаючи самців, самок і німф, переважно на крутих схилах Монте-Гордо. Варто підкреслити, що Eyprepocprifas insularis є єдиним відомим видом короткокрилих коників, який зустрічається виключно на Кабо-Верде.

Коник, який пережив тисячоліття в ізоляції, отримав назву “живої копалини”, демонструючи мінімальні еволюційні зміни та обмежену кількість живих родичів. Автори дослідження, опублікованого в Journal of Orthoptera Research, відзначають: “E. insularis, очевидно, існував там дуже довго та зміг витримати суворі екологічні умови”.

Жорсткі гірські умови та нестабільний клімат Кабо-Верде, ймовірно, сформували унікальні характеристики цього коника. Його міцний екзоскелет допомагає йому витримувати посухи та зменшувати втрату вологи.

Загрози для коника Монте-Гордо

Природний парк Монте-Гордо, розташований на острові Сан-Ніколау, є охоронюваною територією та єдиним відомим місцем проживання коника Монте-Гордо. Коник заселяє високогірні ландшафти на висоті від 650 до 1100 метрів над рівнем моря. Він надає перевагу вологим, прохолодним схилам, зверненим на північний схід, з кам’янистим ґрунтом та туманом, що забезпечує необхідну вологу.

У 2023 році дослідники виявили кілька особин коника в північній частині парку, що свідчить про їх обмежений ареал. Загальна площа, яку займає коник, становить близько 12 квадратних кілометрів. Через це, а також через ризик зміни навколишнього середовища, коника було внесено до списку “вразливих” видів МСОП. Це означає, що вид може вимерти, якщо його середовище проживання буде й надалі погіршуватися.

Eyprepocprifas insularis вражає своєю стрибковою силою та активністю як вдень, так і вночі. Більшість дорослих коників спокійно сидять на землі або на камінні. У разі небезпеки вони стрибають далеко, використовуючи сильні задні ноги. Німфи були виявлені на рослинах, таких як Asteriscus smithii, що вказує на можливу взаємодію рослини та комахи, яка ще не досліджена наукою.

Вивчення цих коників також виявилося складним завданням. Дослідникам було необхідно прикладати значні зусилля, щоб проколоти їх тіла голками, що свідчить про наявність щільної кутикули, яка зберігає воду. Це може бути ще однією адаптацією до посушливих умов острова.

Вплив людської діяльності на середовище проживання коників

До появи людей на височинах Сан-Ніколау росли густі місцеві ліси, але за останні 400 років ситуація змінилася: завезені види витіснили місцеву флору. Випас худоби, вирубка лісів, пожежі та посухи призвели до деградації ландшафту. Незважаючи на це, здатність коників виживати в таких умовах показує їхню пристосованість, але не гарантує їхньої безпеки. Зменшення ключових рослин або грибів може призвести до скорочення популяції.

Дослідники наголосили: “Тепер, коли його знову знайдено, у нас є можливість вжити заходів для захисту цього унікального виду та його середовища проживання”. В Монте-Гордо вже проводяться роботи зі збереження, включаючи відновлення місцевої флори та контроль випасу худоби. Ці зусилля стають критично важливими для порятунку коника від зникнення.

Рекомендації дослідників включають пріоритет захисту вологих, найменш схильних до посухи районів, особливо північних схилів. Під час коротких польових робіт Роб та Аннеліс також виявили кілька видів комах, раніше не зареєстрованих на Кабо-Верде. “Eyprepocprifas insularis повернувся з межі вимирання. Але його майбутнє залежить від науки, політики та нашої поваги до його гірського дому”, – підсумовується в статті.

Повторне відкриття також привернуло увагу до попередньої роботи Мішеля Лекока, який вперше описав коника, а потім оголосив його вимерлим.

Новини про збереження вимираючих видів

Варто відзначити успішне повернення в дику природу сіхек, також відомих як гуамські зимородки, у 2024 році, які вперше за майже 40 років відклали яйця. Ці птахи, які перебували під загрозою зникнення, вимерли в дикій природі у 1988 році, але кілька птахів, вирощених в неволі, змогли успішно розмножуватися в рамках програми збереження. Переселені на тихоокеанський острів, вільний від хижаків, птахи показали хороші результати.

Вас також можуть зацікавити новини: