Добра звістка під час останнього обміну військовополоненими сколихнула родину Вадима Леонідовича і Галини Іванівни Нечипоруків з села Щурин. Радісна новина принесла полегшення та надію, адже їхній син, Роман, повернувся з ворожого полону. Ця подія стала світлом у найтемніші часи, наповнивши серця батьків, родичів та всієї громади щастям і гордістю.

Вся громада з радістю розділяє щастя родини Нечипоруків. Повернення Романа – це символ незламності духу та віри в краще майбутнє. Його батьки, які з нетерпінням чекали на цю мить на рідній українській землі, пройшли через важкі випробування, але їхня любов та відданість синові виявилися сильнішими за будь-які перешкоди. Вони молилися, вірили й сподівалися, і їхня мрія здійснилася!

Зовсім скоро батьки, брат, сестра та всі рідні зможуть обійняти свого хороброго Захисника. Ця зустріч стане найзворушливішою подією в житті родини, наповнюючи їхні серця безмежною радістю та гордістю за Романа.

Радість громади не має меж, адже кожен з нас розуміє важливість повернення кожного Захисника додому. Ми чекаємо Романа вдома, на рідній Волині, у рідному Щурині, з відкритими серцями та найкращими побажаннями. Нехай його життя буде сповнене щастям, здоров’ям та миром!

Повернення Романа – це свідчення незламності українського народу, його віри в перемогу та прагнення до миру. Ми всі разом повинні підтримувати тих, хто віддає своє життя за нашу свободу, і пам’ятати про їхній подвиг. Слава Україні! Героям слава!