8 травня, з нагоди 80-ї річниці Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, в Новому Білоусі, біля Обеліску Слави, відбувся мітинг-реквієм. У цей важливий день вшанували пам’ять всіх, кого забрала війна 1939-1945 років. І низько схилили голови перед тими, хто героїчно поліг у боях за волю України.

Хвилиною мовчання та покладанням квітів вшанували пам’ять солдатів, які боролися за нашу землю, цивільних, котрі постраждали від бойових дій, дітей війни, чиє дитинство було вкрадене, і молодих людей, вивезених на роботи в чужі краї.

Друга світова війна залишила кривавий слід по всій Україні, не оминувши і нашу громаду. У Новому Білоусі 125 односельців не повернулися додому. Їх імена викарбувані на Обеліску Слави, як символ вшанування пам’яті. Ще два меморіали нагадують про 53 закатованих та спалених односельців. Пам’ятаємо і про 25 юнаків та дівчат, вивезених на примусові роботи до Німеччини. Ніхто не забутий. Ніщо не забуте. Сьогодні, коли Україна знову у війні, вшанування пам’яті минулих поколінь робить нас сильнішими.

Звертаючись до присутніх, сільський голова Новобілоуської сільської ради Дмитро Федоров висловив глибоку шану тим, хто 80 років тому захистив Україну і села нашої громади від ворога. І подякував військовим, які боронять державу від російських окупантів нині.

«Весь світ досі не може встановити точну кількість загиблих у Другій світовій війні. Історики називають цифри від 50 до 85 мільйонів, але всі погоджуються, що українців загинуло дуже багато. Україна була одним з головних театрів бойових дій. Минуло 80 років, і наша держава знову бореться за свою незалежність. Наші діди та прадіди вмирали не для того, щоб ті, з ким вони воювали, сьогодні нищили українські села та міста, вбивали мирне населення. Вони боролися за мирне небо і свободу України. Тому сьогодні важливо помолитися за те, щоб наші діти жили в мирі без війни».

Мої дідусь і бабуся, які пережили Другу світову, не любили розповідати про війну, бо їм було боляче згадувати пережиті страждання. Дідуся забрали на примусові роботи. У бабусі батько загинув на фронті, а в перший день окупації села згоріла їхня хата. Про це важко згадувати. Але я добре пам’ятаю, як вони казали: «Головне, щоб ви не побачили війни».Проте сьогодні ми згадуємо війну, яка була 80 років тому, і бачимо війну, яка триває з 2014 року. Ми віримо в нашу перемогу, бо захищаємо свою землю, свої домівки, своїх дітей, своє життя. Вічна пам’ять і шана всім полеглим воїнам. Слава Україні! Слава нашим Героям і всім, хто нині бореться за наше мирне майбутнє!», — підкреслив голова громади. Вшанування пам’яті героїв – це наш обов’язок.

Цього ж дня учасники заходу вшанували пам’ять покладанням квітів односельців, які загинули в російсько-українській війні. Вічна пам’ять і слава всім, хто віддав життя за Україну!

« повернутися