Кролевецька Отг
Ленд-ліз: реальна допомога у Другій світовій війні
Дата: 08.05.2020 13:47
Кількість переглядів: 2059
Ми продовжуємо публікувати спогади начальника тилу Червоної армії, генерала армії А.В.Хрульова, щодо допомоги союзників СРСР у Другій світовій війні, які повністю суперечать сучасним твердженням про «мізерну роль» ленд-лізу. Ленд-ліз відіграв важливу роль у забезпеченні необхідним для перемоги.

Примітка 2:
Важливо, що найменування допомоги, що постачалася по ленд-лізу, визначалося радянським урядом і було покликане закрити «вузькі місця» в постачанні радянської промисловості та армії. Тобто, постачалося найнеобхідніше для ведення воєнних дій в даний конкретний момент. Тому за весь період війни по якимось позиціям поставлене по ленд-лізу військове обладнання, техніка або засоби пересування, можуть здатися сміхотворними, але в певний період, наприклад, у битві під Москвою, ця допомога була неоціненна. Ленд-ліз допоміг вирішити критичні проблеми з постачанням.
Так, 750 англійських і 180 американських танків, що надійшли з вересня по грудень 1941 року, склали понад 50% чисельності танків, що мала РККА (1731 танк) на цей час проти вермахту! Решта радянської танкової потужності була втрачена на Західному фронті. У битві під Москвою імпортна бойова техніка склала 20%, що, в свою чергу, було рівносильно щомісячним втратам радянської БТТ. А історики називають військову техніку, що поставлялася в СРСР, застарілою. Тоді в 1941 вона була ні нечисленною, ні застарілою, коли допомагала вистояти радянським військам і виграти битву під Москвою, тим самим вирішити результат війни в подальшому на свою користь, а вже після перемоги вона раптом різко стала незначною і ніяк не вплинула на хід бойових дій. Ленд-ліз врятував ситуацію під Москвою.
Загальна кількість всього наданого по ленд-лізу всіма країнами-донорами:
Літальних апаратів — 22 150. Тільки від США СРСР отримав 18,7 тис. літаків. У 1943 році США поставили 6323 бойових літаки (18% від всіх вироблених СРСР в 1943 році), з них 4569 винищувачів (31% від всіх винищувачів, вироблених СРСР в 1943 році). Крім поставлених по Ленд-лізу 4952 винищувачів P-39 «Аерокобра» і 2420 P-63 «Kingcobra», для їх 37-мм авіаційної гармати М4 в СРСР також було поставлено понад мільйон фугасних снарядів. Мало мати літак, з нього ще треба чимось вести вогонь по ворожих цілях. Також всі, без винятку, поставлені по ленд-лізу літаки були обладнані радіостанціями. При цьому для побудови літаків на території СРСР використовувався спеціальний брезент, що поставлявся виключно по ленд-лізу. Ленд-ліз забезпечив авіацію всім необхідним.
Багато радянських пілотів стали Героями Радянського Союзу, літаючи на ленд-лізовських літаках. Радянська історіографія всіляко намагалася приховати або звести до мінімуму цей факт. Наприклад, тричі Герой Радянського Союзу Олександр Покришкін, пілотував P-39 Airacobra. На P-39 Airacobra літав і двічі Герой Радянського Союзу Дмитро Глінка. Двічі Герой Радянського Союзу Ворожейкін Арсеній Васильович літав на винищувачі Kittihawk. Ленд-ліз дав героям техніку для перемоги.
Танків і САУ — 12 700. Англійцями було поставлено 1084 танка «Матильда-2» (втрачено при транспортуванні 164), 3782 (420 втрачено при транспортуванні) «Валентайна», 2560 бронетранспортерів «Брен» МК1, 20 легких танків «Тетрарх» МК-7, 301 (43 втрачено при транспортуванні) танка «Черчилль», 650 Т-48 (радянське позначення — СУ-57),. США поставили 1776 (104 втрачено при транспортуванні) легких танків «Стюарт», 1386 (410 втрачено при транспортуванні) танків «Лі», 4104 (400 втрачено при транспортуванні) танка «Шерман». 52 САУ М10. Ленд-ліз надав значну кількість бронетехніки.
Кораблів і суден — 667. З них: військово-морських 585 — 28 фрегатів, 3 криголама, 205 торпедних катерів, 105 десантних суден різних типів, 140 мисливців за підводними човнами та інші дрібні. Крім цього на радянські великі морські мисливці проекту 122 ставилися американські двигуни фірми «Дженерал Моторс». І торгових — 82 (включаючи 36 побудови воєнного часу, 46 довоєнної побудови). Ленд-ліз підтримував флот.
Наземний транспорт.
Автомобілі — Радянський Союз отримав за час війни тільки джипів «Вілліс» 52 тис. і це без урахування машин марки «Додж». На 1945 рік з 665 тис. наявних вантажівок 427 тис. отримані по ленд-лізу. З них близько 100 тис. були легендарними «Студебеккерами». Для автомобілів також було поставлено 3 786 000 шин. У той час як в СРСР за всі роки війни було всього вироблено автомобілів — 265,5 тис. шт. В цілому ж перед війною потреба РККА в автотранспорті оцінювалася в 744 тис. і 92 тис. тракторів. В наявності було 272,6 тис. автомобілів і 42 тис. тракторів. Ленд-ліз вирішив проблему з транспортом.
З народного господарства планувалося надходження тільки 240 тис. автомобілів, з них 210 тис. вантажівок, не рахуючи тракторів. І навіть підсумовуючи ці цифри ми не отримуємо планованої штатної чисельності. А з тих, що були у військах вже до 22.08.41 р. були втрачені 271,4 тис. радянської автотехніки. А тепер подумайте, чи багато солдати можуть перенести на своїх руках вантажу вагою в сотні кілограмів на десятки або сотні кілометрів? Ленд-ліз забезпечив армію транспортом.
Мотоцикли — 35 170.
Трактори — 8 071.
Стрілецьке озброєння. Автоматичної зброї — 131 633, гвинтівок — 8 218, , пістолетів — 12 997.
Вибухові речовини — 389 766 тонн: динаміту — 70 400 000 фунтів (31 933 тонн), пороху — 127 000 тонн, тротилу — 271 500 000 фунтів (123 150 тонн), толуолу — 237 400 000 фунтів (107 683 тонн). Детонаторів — 903 000. Ленд-ліз озброїв армію.
Примітка 3:
Та сама вибухівка і порох, про які говорив Жуков, за допомогою яких кулі і снаряди могли вражати ворога, а не лежати на складах нікчемними шматками металу, тому що німці захопили заводи з їх виробництва, а нові заводи ще не побудували, і вони ще довго не покривали всі необхідні потреби армії. Що стоять десятки тисяч танків і гармат, якщо з них не можна вистрілити? Рівним рахунком нічого. Саме цю можливість,- стріляти по ворогу, дали союзники — американці і англійці, радянським солдатам, надавши тим самим неоціненну допомогу в самий складний період війни, в 1941 р., а також у всі наступні роки цієї війни. Ленд-ліз дозволив армії воювати.
Залізничний рухомий склад.
Локомотивів — 1 981. Радянські майже не випускалися в роки війни. Про них буде сказано трохи пізніше. Але зараз варто згадати, що тепловозів або паровозів, наприклад, в 1942 р. в СРСР було випущено — тепловозів жодного, паровозів — 9. Ленд-ліз забезпечив локомотивами.
Товарних вагонів — 11 155. В самому ж Радянському Союзі було вироблено аж 1087 вагонів за 1941-1945 рр. Начебто дрібниця, якісь вагони, це ж не гармати або літаки, але на чому доставляти тисячі тонн вантажів на сотні кілометрів від заводу до лінії фронту? На солдатських спинах або на конях? А це час, той самий час, який під час війни більш цінний, ніж все золото світу, тому що від нього залежить результат битви. Ленд-ліз забезпечив вагонами.
Сировина і ресурси. Кольорові метали — 802 000 тонн (з них 387600 тонн міді (СРСР виробив 27816 тонн міді за 1941-45 рр.)), нафтопродуктів — 2 670 000 тонн, хімікалій — 842 000 тонн, бавовни — 106 893 000 тонн, шкіри — 49 860 тонн, спирту — 331 066 л. Ленд-ліз надав ресурси.
Амуніція: армійських черевиків — 15 417 000 пар, ковдр — 1 541 590, , гудзики — 257 723 498 штук, 15 млн. пар взуття. Отриманий з США телефонний кабель в 3 рази перевищив кількість, що його виробив СРСР в роки війни. Ленд-ліз забезпечив амуніцією.
Продовольства — 4 478 000 тонн. По ленд-лізу СРСР отримав 250 тис. т. тушонки, 700 тис. т. цукру, понад 50% потреби СРСР в жирах і рослинних маслах. При тому, що самі американці відмовляли собі в цих самих продуктах, заради того, щоб радянські солдати могли отримати їх більше. Ленд-ліз нагодував армію.
Окремо обов’язково необхідно згадати доставлені в СРСР в 1942 р. — 9000 тонн посівного матеріалу. Більшовики і партійні керівники, звичайно ж, мовчали про те, що території захоплені, а це величезні території, з яких виробництво і люди евакуюються в далекі куточки країни. Треба сіяти жито, пшеницю, кормові культури, але їх просто немає. Союзники доставили в СРСР в строк все необхідне. Саме завдяки цій допомозі Радянський Союз зміг вирощувати свій хліб під час війни і забезпечити їм в певній мірі своїх громадян. Ленд-ліз врятував від голоду.
Примітка 4:
Адже війна — це не тільки і не стільки снаряди і патрони, гармати і автомати, а й солдати, ті самі, які повинні йти в бій, жертвувати своїм здоров’ям і життями заради перемоги. Солдати, яким необхідно харчуватися і харчуватися добре, інакше солдат попросту не зможе тримати в руках зброю і натискати на курок, не кажучи про те, щоб і зовсім йти в атаку. Ленд-ліз – це турбота про солдатів.
Для сучасних людей, які не знають ні голоду, ні війни, легко розмірковувати про самовідданість, героїзм і винятковий внесок у перемогу тієї чи іншої країни, жодного разу за своє життя не бачачи жодної битви, не кажучи вже про повномасштабну війну. Тому для них, на їхню думку, головне, щоб було чим битися, а такі «дрібниці», як їжа, відходять навіть не на другий і не на третій план. А війна ж не складається з низки безперервних боїв і битв, є оборона, перекидання військ з однієї ділянки фронту на іншу і так далі. І солдат, не отримуючи їжі, попросту помре з голоду.
Прикладів того, як радянські солдати вмирали на фронті з голоду, а не від ворожої кулі, вистачає. Адже на самому початку були захоплені німцями території Білорусі та України, ті самі території, які поставляли хліб і м’ясо. Тому заперечувати очевидне — допомогу союзників у перемозі СРСР у Другій світовій війні, надану навіть за допомогою поставок продовольства,- нерозумно.
Окремо, перед тим, як робити певні висновки, необхідно загострити увагу по тим найменуванням озброєння, обладнання або матеріалів, які не тільки допомагали «кувати» перемогу для СРСР під час Другої світової війни, але підняли СРСР у післявоєнний період на технологічному рівні, усунувши його відставання від країн Заходу або Америки. Тим самим ленд-ліз зіграв свою роль «палички-виручалочки» для СРСР, допомагаючи відновитися країні в найкоротші терміни. Але саме цей момент не просто заперечувався, як у випадку з озброєнням, а просто замовчувався, як в СРСР, так і сьогодні в Росії.
P.S. На заголовному фото американський винищувач Bell P-39 Airacobra, на якому воював Олександр Покришкін і яку називали «машиною асів»
Источник: https://general-khrulev.com/lend-lease/unknown-lend-lease/
« повернутися


