Сьогодні ми відзначаємо День матері, особливий день, коли Україна вшановує найсвятіше – матір. Мама – це початок життя, символ тепла, любові та незламної підтримки. У цей день, ми звертаємось до всіх матерів України, висловлюючи безмежну вдячність за їхню роль у вихованні майбутнього покоління та збереженні нашої культури.

    Мама – це перше слово, яке промовляє дитина. Це ніжні обійми в дитинстві, турботливі очі, сповнені любові, і молитва, що оберігає нас на життєвому шляху. Материнське серце ніколи не зрадить, воно завжди поруч, у радості й горі. Сьогодні, коли Україна переживає важкі часи, роль матері стає ще вагомішою. Вона – опора, підтримка та захисник.

    Мама збирає допомогу для військових, плете маскувальні сітки, тримає дитину на руках і чекає на звістки з фронту від своїх дітей, які захищають нашу Батьківщину. День матері в мирний час – це свято любові та вдячності. У воєнний час – це також день болю, мужності та незламності духу. Саме матері разом з нашими воїнами тримають Україну.

    У цей день я хочу висловити свою любов і повагу всім матерям, особливо тим, хто виховав справжніх Героїв. Тим, хто виростив гідних патріотів України – доньок і синів. Матерям, які проводжають своїх дітей на фронт і чекають кожного дзвінка з тривогою. Матерям, які ховають обличчя в долонях, читаючи новини, і моляться ночами за кожного воїна, за кожну дитину, за Перемогу.

    Схиляю голову перед матерями наших героїв, які віддали найцінніше за свободу України. Матері, які не дочекалися своїх дітей… Ви – наша вічна пам’ять і совість. Ваш біль – це біль всієї нації. Ваші сльози – це роса на полях нашої свободи. І вічна шана вам за те, що ви виховали героїв.

    Моє звернення – до кожної жінки, яка несе світло й любов, незважаючи на труднощі. Яка піклується про дітей у підвалах під обстрілами, народжує в укриттях і відповідає на складні дитячі запитання: “Мама, коли ми повернемося додому?”. Українські матері – героїні цієї війни.

Чекати своїх дітей з війни і молитися за них – це реальність, яка вражає своєю жорстокістю.

    Кожна українська мама – це символ незламності. Її любов – броня, молитва – захист, а сльоза – правда, яка проросте миром.

    У цей день дозвольте обійняти вас у серці. Сказати дякую за життя, виховання, любов, яка сильніша за страх і біль. За те, що вчите нас бути людьми навіть у нелюдських умовах війни. За кожен ранок, який ви зустрічаєте з надією. За кожне добре слово, сказане у важкий час. Від усього серця дякую вам.

    Материнське серце – джерело, з якого виростає надія. І поки б’ється серце української матері – буде жити Україна.

    Нехай Господь береже кожну з вас. Нехай ваші діти будуть живими і здоровими. Нехай мир повернеться у ваші домівки.

Ми – сильні, поки маємо таких матерів.

Зі святом вас, найдорожчі наші!

З глибокою повагою,

Селищний голова Олександр Тутка

« повернутися