Отруєння бджіл у більшості випадків відбувається через несвоєчасну інформацію бджолярів про час, місце та характер хімічних обробок полів з боку організацій, що проводять таку роботу, порушення ними правил застосування пестицидів та безконтрольне використання небезпечних для бджіл препаратів.

Часто отруєння відбувається при авіаційних обробках або коли проходить обприскування при підвищеній силі вітру (більше 5 м/с). При цьому виникає знос препарату до зони інтенсивного льоту бджоли або безпосередньо на територію пасіки.

З метою недопущення масового отруєння бджіл, яке спостерігається у весняно-літній період при обробках сільськогосподарських посівів, Лугинське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області інформує, що згідно вимог чинного законодавства адміністрація господарств зобов’язана не пізніше ніж за три доби до початку обробки через ЗМІ попередити про це населення, сільські ради та землекористувачів в радіусі десяти кілометрів від оброблюваних площ про місця, строки і методи застосування пестицидів. У період проведення таких робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

Роботи з пестицидами слід проводити у ранкові або вечірні (нічні) години у період відсутності льоту бджіл при мінімальних висхідних повітряних потоках, обприскуючи наземною апаратурою. При цьому пасіки необхідно вивезти не менш ніж на 5 км від оброблюваних ділянок або ізолювати їх на термін до п’яти діб в залежності від застосованого препарату. Не допускається обробка квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл. Необхідно враховувати, що в період застосування пестицидів на полях, де відсутні медоноси, в радіусі 10 км можуть перебувати квітучі дикорослі рослин (різнотрав’я, акації, липи тощо) до яких можуть перелітати бджоли через поля, які обробляються. Тому можливий ризик отруєння бджіл від обробітку угідь, що межують з квітучими дикорослими рослинами.

Слід зазначити, що провина за отруєння бджіл не може лежати тільки на замовникові хімобробок. Значну відповідальність несуть й власники пасік. Відповідно до вимог Закону України «Про бджільництво» пасіки підлягають обов’язковій реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих держадміністраціях або сільських, селищних, міських радах. Кочівля бджіл на медозбір і запилення здійснюється на підставі ветеринарно-санітарних правил, згідно з якими фізичні та юридичні особи повинні розміщувати пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування. Розміщення пасік на ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою. Власникам пасік бджолосімей, що перевозяться, видається у встановленому порядку ветеринарне свідоцтво за формою № 1-вет (при перевезенні у межах адміністративного району – довідка), яке підтверджує благополуччя пасік і місць їх вивозу щодо заразних хвороб бджіл. Після прибуття в район медозбору для запилення бджоляр зобов’язаний надати в орган державної ветеринарної медицини району (міста) ветеринарне свідоцтво і ветеринарно-санітарний паспорт пасіки.

З метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку  видається ветеринарно-санітарний паспорт. У ньому повинні бути відображені характеристика пасіки, її ветеринарно-санітарний стан, епізоотична ситуація, дані лабораторних досліджень та результати проведених лікувально-профілактичних заходів. Після отримання повідомлення про майбутню хімічну обробку бджоляр повинен до її початку вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати виліт бджіл з вулика.

Дотриманні правил та проявів взаємоповаги один до одного – це є запорукою плідної співпраці сільгосппідприємств та пасічників, що несе користь обом сторонам.