Вшанування пам’яті Героя Бориса Мамчура: навіки в серцях українців

15 травня минув рік з дня загибелі Бориса Мамчура, солдата, який віддав своє життя за Україну. Цього дня міська голова Ніла Островська та секретар міської ради Ірина Морозович вшанували його пам’ять, відвідавши могилу Героя та поклавши квіти. Хвилиною мовчання вшанували подвиг захисника.

Борис Мамчур, позивний «Дипломат», народився у Хмельницькому. Він боронив східні рубежі України у складі 111-ї окремої бригади територіальної оборони. Його мужність та відданість назавжди залишаться в пам’яті українців. Борис Мамчур – Герой, який поклав життя за свободу та незалежність України.

Зі спогадів матері, Надії Олексіївни, Борис був спокійною дитиною, рано почав говорити. У Красилові, куди переїхала сім’я, він захоплювався малюванням, технікою та електронікою. Допомагав по господарству, ремонтував техніку. Його захоплення технікою проявилося і в гуртку картингу, де він конструював карти, мопеди та велосипеди.

Брат Костянтин згадує спільні літні канікули у дідуся та бабусі, риболовлю, майстрування з дерева. Борис завжди знаходив час для допомоги іншим, ремонтував техніку та робив нестандартні речі. Навчаючись у Красилівському професійному училищі, здобув фах муляра-штукатура, а згодом проходив службу в 169 навчальному центрі «Десна», де став механіком-водієм БМП. Навіть брав участь у зйомках фільму «Богдан Хмельницький».

Після служби працював на будівництві в Києві, зокрема, на реконструкції НСК «Олімпійський», а останнім часом – у компанії «Нова пошта». Отримавши повістку в липні 2023 року, Борис без вагань став на захист України. Після навчання у різних центрах, він потрапив до автомеханізованої бригади швидкого реагування. Воював на Запорізькому напрямку, отримав контузію. Після ротації на кордоні з Білоруссю, його батальйон перевели на Донеччину, де він загинув, як кулеметник. Кожен день телефонував рідним, підбадьорював їх, ніколи не скаржився. 2 травня 2024 року був його останній дзвінок матері.

15 травня Борис Мамчур героїчно загинув, виконуючи бойове завдання на Донеччині. 20 травня 2024 року Красилівська громада зустріла Героя «живим коридором». З військовими почестями його провели в останню путь. Ім’я Бориса Мамчура назавжди вписане в історію України.

8 вересня 2024 року Борису Мамчуру присвоєно звання «Почесний громадянин Красилівської міської територіальної громади» (посмертно). Вічна пам’ять Герою! Його подвиг не буде забутий.

Герої не вмирають!