-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
Новини Шосткинська Отг
Профілактика та захист часнику від шкідників
Часник популярна овочева культура багатьох народів по всьому світу, оскільки має гострий смак і характерний запах. В їжу вживаються майже всі частини молодої рослини: листя, стрілки і квітконоси. Таким чином не споживається тільки коріння рослини і тонке захисне лушпиння зубчиків.
Піфагор називав часник королем прянощів.В Європі ця рослина з’явилася близько 5000 років тому. Часник вважався основним лікарським засобом в стародавній Греції і Римі. Часник варили у воді, поєднували з іншими ліками і використовували в якості дезинфікуючого і загоюючого засобу. Найголовнішими лікарськими засобами в ті часи були часник і опіум: з макових зерен робили опійну витяжку, змішували її з часниковим соком і підмішували в вино. Цим засобом поїли хворих перед проведенням операцій, а також просочували пов’язки на ранах, щоб зняти біль і запобігти зараженню крові. Також в давнину вважалося, що запаху часнику боїться нечиста сила, тому гірлянди з засушеним часником були оберегом у багатьох будинках.
Стародавні римляни були впевнені, що часник примножує сили, зміцнює дух, лікує від усіх хвороб. Часник входив в раціон легіонерів. Вихованці гладіаторських шкіл вживали його кілька разів на день – вважалося, що часник примножував хоробрість і народжував презирство до смерті.
Під час Другої світової війни через дефіцит медикаментів нерідко використовували часник. Цілющі властивості цього природного антибіотика здатні впоратися з низкою болячок. І не зважаючи на його специфічний смак та аромат, навіть сьогодні більшість людей вживають цю цибульну рослину в їжу для профілактики і лікування різних захворювань.
Лікувальні властивості часнику. Часник в їжу використовується у вигляді зелені (пір’я) і цибулини – зубчиків.
Молодий зелений часник:
- Налагоджує роботу травної системи, значно покращуючи весь процес переробки їжі в ор ганізмі.
- Необхідний в раціоні людей, які хворіють на цукровий діабет, оскільки здатний знижувати рівень цукру в крові.
- За лічені хвилини може знизити артеріальний тиск.
- Допомагає в роботі печінки й інших органів, надаючи жовчогінну, сечогінну і потогінну дію. Саме завдяки останньому допомагає знизити температуру тіла в разі застудних захворювань.
- Запобігає появі негативних пухлин і розвитку онкологічних захворювань.
- Звільняє дихальні шляхи, дозволяючи тим самим легше дихати (що добре за нежитю), а також налагоджуючи роботу всієї дихальної системи.
- Завдяки наявності сірки, вбиває глисти й інші шкідливі мікроорганізми.
- Підвищує розумову працездатність, покращуючи мозковий кровообіг.
- Має антисептичну та антибактеріальну дію, що допомагає загоювати рани.
- Служить як знеболюючий засіб.
- Виступає також як профілактичний засіб від атеросклерозу.
- Часте вживання молодого зеленого часнику запобігає інсульту та інфаркту.
- Допомагає при безсонні.
Цибулина часнику не менш корисна – вона містить цукор, білок, вітамін С, ефірну олію, фітонциди, фітостерини, алліїни, інулін.
Часник має омолоджуючу дію, оскільки в ньому містяться речовини, що стимулюють синтез в організмі як чоловічих, так і жіночих статевих гормонів.
Він підвищує апетит. Часник рекомендують застосовувати для придушення процесів гниття і шумування в кишечнику. Часник – ефективний глистогінний засіб. Вживання часнику робить стінки судин більш еластичними і регулює кров’яний тиск.
Настоянку часнику в медицині застосовують для лікування гіпертонії й атеросклерозу.
ЯК ПРАВИЛЬНО ДОГЛЯДАТИ ЗА ЧАСНИКОМ
Хвороби часнику найчастіше розвиваються комплексно, рідко – у чистому вигляді. Часник одночасно вражають пероноспороз + шийкова гниль, чорна пліснява, фузаріоз + бактеріоз, сіра пліснява + шийкова гниль, бактеріоз + шийкова гниль, зелена пліснява + бактеріоз тощо.
Фузаріоз (гниль денця).
Перші ознаки захворювання виявляються у період дозрівання цибулин. Симптоми гнилі денця розвиваються повільно і часто виглядають, як пожовтіння і відмирання листків, починаючи від верхівки. Більшість коренів згниває, на денці є помітний наліт. Іноді на початку сезону уражений часник вкривається червонуватим нальотом. Закладені на зберігання цибулини часнику мають почорнілу шийку, зморщуються, заповнюються рідиною і буріють. Деякі часничини передчасно викидають стрілку. Уражені під час зберігання часничини муміфікуються. У сильно уражених рослин при спробі витягти їх із ґрунту денце і корені легко відриваються. Фузаріозна гниль денця розвивається за підвищеної температури ґрунту або більш високої температури зберігання.
Несправжня борошниста роса часнику (пероноспороз). Розвивається у регіонах із підвищеною вологістю ґрунтів та рясними опадами. Уражені рослини відстають у рості і знебарвлюються. На листках і стеблах утворюються сірувато-фіолетові виразки. Часто уражені листки повністю засихають. Уражені посіви дають поганий врожай, часничини деформуються. На уражених пероноспорозом посівах часнику вилягають цілі ділянки.
Сіра гниль (ботрітіс). Захворювання ще має назву «некрот», шийкова гниль часнику. Гриб атакує часник у вологу теплу погоду. Гниль з’являється у місці шийки або механічних ушкоджень, потім поширюється на всю цибулину. Шийка розм’якшується і ослизнюється, цибулина вкривається пухким нальотом спор. На зубках утворюються сіро-бурі плями, на яких проступає наліт склероціїв. За пару місяців цибулина згниває повністю, заражаючи здоровий врожай.
Успішне вирощування часнику залежить від ретельного догляду і регулярного спостереження за станом посівів.
Чисте обладнання і боротьба зі шкідливими комахами запобігає перенесенню збудника з одного поля на інше.
Важливо висаджувати чистий посадковий матеріал. Швидке висушування перед зберіганням та дотримання оптимальних умов у сховищі протидіє розвитку збудників хвороб.
Для усіх перерахованих захворювань необхідним засобом захисту є сівозміна. Під час підготовки до посадки зубки знезаражують. Для цього готують 3% розчин фунгіциду з додаванням препарату, до складу якого входять мікроелементи.
Грибкові хвороби спричиняють найбільші втрати врожаю на огороді та при зберіганні. На здорові рослини і незаражені ділянки ґрунту збудники грибкових захворювань потрапляють із садивним матеріалом, інструментами, водою.
Заходи боротьби включають знищення заражених рослин, дезінфекцію інструментів, протруєння посадкового матеріалу, обробку фунгіцидами. Більшість збудників головних захворювань часнику зберігаються у ґрунті тривалий час, тому правильний вибір ділянки для вирощування і щорічна сівозміна (!) є вирішальними у вирощуванні здорових рослин. В боротьбі з хворобами часнику застосовуються фунгіциди «Ридоміл», «Максим», «Скор», «Бордоська рідина», але в кожному конкретному випадку потрібно радиться з фахівцем.
Шкідники часнику. Комахи-шкідники вражають часник на різних стадіях його розвитку, але найчастіше у кінці вегетаційного періоду або під час зберігання. До речі, більшість «ворогів» часнику полюбляють також і цибулю, тому що обидва овочі належать до одного роду.
Кліщ часниковий чотириногий. Дуже розповсюджений. Виявити його неозброєним оком практично неможливо, тому що розміри шкідника, який має червоподібну форму, не перевищують 0,3 мм. Часниковий кліщ пошкоджує листя і цибулини. Пошкоджений листочок скручується до середини, а потім жовтіє з країв. Після цього кліщ опускається вниз, до цибулини, і починає там розмножуватися. На появу шкідника на часникових зубках вкажуть утворені плями жовтого або темно-зеленого кольору. Це не просто зовнішній дефект – уражені головки часнику не зберігаються (вони починають гнити) і можуть стати джерелом інфекції, оскільки кліщі здатні переносити вірус мозаїки часнику.
Цибулева муха.Це один із найнебезпечніших шкідників часнику. Цибульна муха поширена скрізь, де зростає цибуля. Однак шкоди посадкам завдає не вона, а її личинки циліндричної форми, які можуть сягати 1 см завдовжки. Вони потрапляють всередину цибулини і виїдають у ній великі отвори. Листя пошкодженої рослини починає жовтіти і в’янути, а сама цибулина – гнити.
Стеблова нематода часнику. Іноді причиною того, що листя часнику стає жовтим, а потім відмирає, стає не цибулева муха. Подібні ознаки спостерігаються у часнику і під час ураження іншим, не менш грізним ворогом – стебловою часниковою нематодою. Цей дрібний – до 2 мм завдовжки – червоподібний паразит призводить до псування не тільки надземної, але й підземної частини рослин: зубчики стають пухкими і починають гнити. У ґрунті і на рослинних залишках нематода здатна виживати протягом 3 років.
Заходи боротьби є в основному профілактичними і спрямовані на те, щоб попередити появу шкідників:
- Пам’ятайте про дотримання сівозміни. Часник на колишнє місце можна повернути не раніше ніж за 3-4 роки, коли загинуть усі шкідники, що знаходяться у ґрунті.
- Часник, призначений для зберігання і подальшого розведення, перед закладкою на зберігання потрібно знезаразити. Для цього потримайте часникові цибулини протягом тижня за температури 35-37° С, або 15-16 годин – за 40-45° С. Часник у сухому вигляді найкраще зберігати в скляній тарі темного відтінку, щільно закрутивши кришкою, та в приміщенні, де сухо і темно. За таких умов продукт буде придатним до споживання цілий рік.
- Оптимальний режим зберігання, який виключить появу і розмноження часникового кліща – це вологість повітря у межах 65% і температура 1-2° С.
- Личинки кліща можуть перебувати на бур’янах, тому слід регулярно полоти город і знищувати уражені кліщем рослини. Зробити це також необхідно восени, наприкінці городнього сезону, тому що самки кліща спокійнісінько перезимують на бур’янах із сімейства злакових, а навесні, за підвищення температури до 9-10° С, почнуть активно розмножуватися.
Шкідники на часнику можуть завдати серйозної шкоди посадкам. Дотримуючись простих правил вирощування культури, вдасться мінімізувати ризик зараження рослин і зібрати здорові головки часнику.
Сергій АВРАМЕНКО – державний фітосанітарний інспектор.