Вірші про Висоцьк: Поетична ода рідному краю

Вишиту шовком сорочку –
Сьогодні я одягну
Та у зеленім гайочку –
Квітів нарву із багну.

Вже у Висоцьку, рідному Висоцьку –
Нарциси і маки цвітуть.
Тільки у Висоцьку, нашому містечку,
Солов`ї проспать не дадуть.

Рожевую гілку калини –
Над головою пригну,
Зелену в ставочку ліщину –
Руками я обійму.

Серпанком світиться ранок,
В ставочку зозулька кує,
Ми з тобою зустрінем світанок,
Де дрібнесенький дощик польє.

Тільки у Висоцьку, поліському Висоцьку,
Де найкраще у світі ще є…
Тільки в нашому любому Висоцьку –
Ви знайдете кохання своє.

Тамара ЛЕОНОВЕЦЬ село Тумень

Відчуйте поетичну красу Висоцька у віршах Тамари Леоновець. Відкрийте для себе мальовничі пейзажі та щиру любов до рідного краю, оспівані в кожному рядку. Цей вірш – справжня ода Висоцьку, де нарциси цвітуть, солов’ї співають, а кохання чекає на кожному кроці. Насолоджуйтесь кожною строфою, відчуваючи тепло та затишок цього унікального місця. Висоцьк – це не просто назва, це стан душі, відображений у зворушливих словах поетеси. Відкрийте для себе чарівність Висоцька разом з нами!