Житомир рухається у напрямку шести пунктів безбар’єрності — цифрової, суспільної та громадянської, освітньої, економічної, фізичної, інформаційної. Про це йшлося на першому засіданні Ради безбар’єрності. Тут говорили про впровадження нових суспільних норм у Житомирській громаді, створення безбар’єрного простору та безперешкодного середовища для всіх груп населення. Зупинялися, зокрема, на основних проблемах у різних сферах життя громади.

Освітня безбар’єрність

У Житомирській громаді з кожним роком зростає кількість дітей з особливими освітніми потребами. Тому і збільшилася кількість спецкласів у закладах загальної середньої освіти та груп у закладах дошкільної освіти. В останніх створені групи різного направлення — для діток з порушенням зору, порушенням слуху, порушенням мовлення, затримкою психічного розвитку порушенням опорно-рухового апарату, порушенням інтелектуального розвитку, складними порушеннями розвитку. 

У 27–ми закладах дошкільної освіти функціонують по 4 інклюзивні групи, які відвідує 181 дитина. У закладах загальної середньої освіти кількість таких діток більша — 332. В департаменті освіти це пояснюють тим, що батьки запізно звертаються за допомогою до фахівців для психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини та психолого-педагогічною допомогою.

«Зазвичай, батьки звертаються, коли дитина вчиться у початковій школі і коли бачать, що у дитини є труднощі з навчанням. Це проблема, і важливо, щоб батьки розуміли про необхідність саме раннього звернення до фахівців, якщо вони відчувають занепокоєння щодо розвитку дитини. Інклюзивно-ресурсні центри роз’яснюють про це батькам», — говорить Світлана Ковтуненко, заступниця директора департаменту освіти міськради. 

У 33 закладах загальної середньої освіти створені інклюзивні класи. Для кожної дитини існує індивідуальний план її розвитку. Корекційну спрямованість має освітньо-виховний процес у Житомирському спеціальному закладі дошкільної освіти № 59. Тут створені умови доступності для навчання дітей з особливими освітніми потребами: наявності пандус та кнопка виклику. 

Кнопки виклику є у всіх житомирських освітніх закладах. Ресурсні кімнати, медіатеки, куточки для медичного обслуговування та корекційно-розвиткових занять — умови для розвитку створені. Однак пандуси, хоч і є, не всі вони відповідають вимогам державних будівельних норм.

Педагоги розвиваються у цьому напрямку: проходять тренінги, опановують спеціальну методику.

Депутатка міськради Людмила Зубко наголошує на важливості зміни світогляду учасників освітнього процесу: «Це має бути правильна стратегія навчання дітей. Вчити дитину, чому треба допомагати дитині, яка не може сама пересуватися чи дитині із синдромом Дауна. Діти включаються миттєво. Ми ж маємо створити передумови для включення у цю стратегію. І це не просто про галочку, а про дієві кроки».

Галина Шиманська, секретар міської ради, зупиняється на ще одній проблемі — забезпечення харчової безбар’єрності у закладах освіти.

«Є діти, які не переносять лактозу, і є тенденція зі збільшення кількості цих дітей. Для них має бути розроблене окреме меню. Це питання освітяни піднімали перед Міністерством освіти та Інститутом харчування. Таке меню має бути створене, аби дітки могли весь день перебувати в садочку чи в школі», — говорить Галина Шиманська. 

Що потрібно знати про нові суспільні норми, можна прочитати у спеціальному посібнику, розробленому за ініціативи першої леді України Олени Зеленської, — «Довіднику безбар’єрності». Ця книга доступна онлайн кожному і може стати гідом з коректного спілкування, у якому зафіксовані нові норми безбар’єрної мови. Адже, як зауважила директорка департаменту економічного розвитку міськради Вікторія Краснопір, безбар’єрність — це не тільки про пандуси та підйомники, це поняття набагато ширше. І Житомир має рухатися у чітко визначеному напрямку, щоб розвивати людино-орієнтовний простір, створюючи таким чином місто без бар’єрів.

Про проблеми безбар’єрності інших сфер життя громади — культурної, спортивної, соціального захисту, житлового господарства та ін. — розповімо в наступних матеріалах.