-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
Новини Житомирська Отг
Долаємо стереотипи: профтехосвіта — це насамперед діти, що вміють та воліють працювати
540 учнів, 27 професій, три основні напрямки — будівельний, слюсарний та сільськогосподарський. Є групи кухарів, електромонтерів та ін.
Ми — в Центрі професійно-технічної освіти м. Житомира.
Сьогодні у керівників закладів профтехосвіти та представників естонської делегації тут робоча зустріч, а також екскурсія навчальним закладом.
Цьогоріч Центр проліцензував нову професію сільськогосподарського напрямку — “Озеленювач-квітникар”. І з нового навчального року тут готуватимуть кваліфікованих робітників з озеленення.
У конференц-залі — профорієнтаційний ролик, що демонструє, як діти роблять ремонт в кабінеті під час практики, працюють у слюсарному центрі, кухарі — на виробничій практиці, слюсарі — на СТО…
Та й саме приміщення цієї зали відремонтували учні випускної групи за професією “Монтажник систем утеплення, лицювальник- плиточник”. Так вони виконували упоряджувальні роботи на державну кваліфікаційну атестацію.
За три роки у цьому навчальному закладі можна здобути не одну професію, а декілька. До прикладу “Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів” — професія, що має дві спеціалізації: “електрогазозварник ручного зварювання”, “водій категорії С”.
До слова, заклад — єдиний в області, який навчає на п’ять категорій права керування трактором. В Україні таких закладів тільки чотири.
Після 9 класу діти вчаться три роки. Після 11-го — півтора. Але є ще й дорослі. Учнів віком 45+ направляє Центр зайнятості.
Заклад має чимало ліцензій на перепідготовку дорослого населення. Людина звертається в Центр зайнятості і отримує ваучер. Держава оплачує таке навчання. Наразі активувалися саме дорослі, бо є вимога від роботодавців — мати документ про відповідну освіту. Цього року зі стін закладу вийшло до сотні дорослих випускників, що навчалися за ваучерами.
Педагоги розповідають про талановиту ученицю Вікторію Перепелицю — активну та цілеспрямовану. Вона здобуває, здавалося б, незвичну для дівчини професію — електрика. Спочатку вчилася на продавця в іншому закладі. Потому зрозуміла: хоче бути електриком. Практику Вікторія проходила на одному із підприємств, де нею задоволені. Нещодавно їздила в Київ разом з майстром представляти навчальний заклад.
Багато дівчат і серед учнів-будівельників. Утеплювачі, плиточники та штукатури — це будівельні професії упоряджувального типу. У групі з 25 осіб семеро — дівчат. Їх ми зустрічаємо під час екскурсії закладом. Учениці працюють в одному із приміщень — так проходить робота на державну кваліфікаційну атестацію.
Співпраця з роботодавцями налагоджена роками. Коли формується регіональне замовлення, підписується договір з роботодавцем. Останній визначає, яких працівників потребує: одному підприємству потрібно два сантехніки, іншому — десять. На 80% випускники цього працевлаштовані.
У квітні-травні заклад проводив активну профорієнтаційну роботу: учнів житомирських ліцеїв знайомили з професіями.
“Діти дев’ятих класів пробували спаювати труби. І якщо раніше вони скептично висловлювалися про професії профтехзакладів, то після того, як спробували себе у професії, свою думку змінили в кращий бік. Навіть потім, поділившись з друзями, приходили додатково”, — тішаться педагоги професійної освіти. Адже у реформуванні цих закладів важливим є ще один аспект — престижність робітничих професій і розуміння в суспільстві, що профтехосвіта — це не учні, які сидять на останніх партах і не хочуть вчитися, а діти, що насамперед вміють та воліють працювати.