💔 18 травня Україна вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу, однієї з найтрагічніших сторінок історії. Це день скорботи, коли ми згадуємо тих, кого насильно позбавили дому, мови, землі та життя. Депортація кримських татар тривала довго, через спецпоселення, виснажливу працю, голод і тавро “зрадників” протягом пів століття.

💢 Політика витіснення кримських татар з Криму почалася після анексії Кримського ханства Російською імперією в 1783 році. Протягом століть вона проявлялася в різних формах – від колоніального управління до насильницького переселення. Кульмінацією стало 18 травня 1944 року – масова депортація кримських татар за наказом сталіна.

❌ О 5-й ранку 18 травня 1944 року почалася операція, яка зруйнувала життя народу. Постанова Державного Комітету Оборони СРСР запустила механізм депортації кримських татар. Було залучено тисячі військових і сотні вагонів. До 20 травня з Криму вивезли понад 200 тисяч кримських татар, серед яких багато дітей. Родини кримських татар вивозили у товарних вагонах без медичної допомоги, води та їжі. У дорозі загинули тисячі людей.

⛓ Тих, хто вижив, поселили у “спецпоселеннях” без права виїзду, під наглядом. Умови праці були нелюдськими. За спробу залишити резервацію загрожував арешт. Багато кримських татар намагалися знайти своїх рідних, втрачених під час депортації.

📛 За півтора року депортації на території Узбекистану померло близько 30 тисяч кримських татар. Смертність сягала 60-70%. За даними Національного руху кримськотатарського народу, втрати були значно більшими – до 46% народу померло від виснаження, хвороб і голоду. Геноцид кримськотатарського народу забрав життя багатьох людей.

⛔️ Репресії торкнулися і кримськотатарських солдатів Червоної армії. Після війни їх депортували до спецпоселень. Їх не врятували військові заслуги. Попри те, що багато кримських татар отримали звання Героя Радянського Союзу, їх таврували “зрадниками”. Геноцид кримськотатарського народу не робив винятків.

‼️ Геноцид кримськотатарського народу 1944 року мав на меті асиміляцію. Перейменування кримських топонімів, ліквідація історичної пам’яті, проголошення Криму “споконвічно російською землею” – все це було частиною плану. Будинки депортованих передавали переселенцям з Росії, стираючи сліди корінного народу. Сьогоднішня окупація Криму росією – це продовження тієї ж політики. Арешти, вироки, зникнення, тортури, обмеження прав – все це триває. Геноцид кримськотатарського народу – це злочин, який не має повторитися.

📅 18 травня – це день пам’яті та відповідальності. Це день, коли ми говоримо правду про геноцид кримськотатарського народу. Геноцид кримськотатарського народу – це рана, яка болить.

❌ Україна не приймає політику забуття сталінської депортації. Суспільство усвідомлює ризики повторення репресій проти кримськотатарського народу. Геноцид кримськотатарського народу – це попередження.