Щороку, у третю неділю травня, Україна вшановує День пам’яті жертв політичних репресій. Цей день є важливим нагадуванням про трагічні сторінки нашої історії та необхідність пам’ятати про невинних жертв тоталітарного режиму. Биківнянський ліс, розташований на Київщині, є найбільшим в Україні місцем поховання жертв масових політичних репресій. Тут знайшли свій останній спокій тисячі людей, серед яких видатні українські письменники, художники, академіки та церковні діячі, такі як Михайль Семенко, Майк Йогансен, Вероніка Черняхівська, Михайло Бойчук, Микола Касперович, Федір Козубовський, Петро Супруненко, митрополит УАПЦ Василь Липківський та багато інших жертв сталінського «Великого терору» 1937–1938 років.

«Великий терор» – це масштабна кампанія масових репресій, яка була розгорнута в СРСР у 1937-1938 роках за ініціативи тодішнього керівництва, зокрема Йосипа Сталіна. Головною метою цієї кампанії було знищення реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення та насильницька зміна національної та соціальної структури суспільства. За даними Українського інституту національної пам’яті, в період «Великого терору» на території УРСР було засуджено майже 200 тисяч людей, значна частина з яких – до розстрілу. День пам’яті жертв політичних репресій є символом скорботи та шани до загиблих.

Сьогодні, коли Україна знову виборює свою незалежність та свободу, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну, яку доводиться платити за право бути вільними. Українська незалежність і наша свобода оплачені і продовжують здобуватися занадто дорогою ціною. Ми повинні про це завжди пам’ятати, вдивляючись і в минуле, і в день завтрашній, і відстоюючи свою країну в боях сьогодні. Вічна пам’ять і вічна слава усім жертвам репресій, похованим у Биківнянському лісі, у інших місцях розстрілів в Україні і за її межами! Пам’ятаємо. Шануємо. Не забуваємо.