18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Цей день є важливим для вшанування пам’яті трагічних подій, які спіткали кримськотатарський народ у 1944 році. Геноцид кримськотатарського народу – це незагоєна рана в історії України.

🕯️Пам’ятаємо. Шануємо. Боремося разом.

Вшановуємо пам’ять жертв одного з найтрагічніших злочинів ХХ століття — геноциду кримськотатарського народу, вчиненого радянським режимом у травні 1944 року. Важливо пам’ятати про геноцид кримськотатарського народу, щоб не допустити повторення подібних трагедій.

Кримські татари — корінний народ Криму. Їхня історія на півострові сягає глибини століть. У кожному куточку Криму — в назвах міст, сіл і гір — Бахчисарай, Ак-Месджит, Чатир-Даг — живе пам’ять про народ, який століттями розвивав культуру, традиції, духовність і тісний зв’язок зі своєю землею. Кримські татари зробили значний внесок у розвиток культури та історії Криму.

Однак радянська влада прагнула стерти цю ідентичність. Усього за два дні — 18 та 19 травня 1944 року — близько 200 тисяч кримських татар, включно з жінками, дітьми та людьми похилого віку, були насильно депортовані з рідного Криму під надуманим звинуваченням у “зраді”. Шлях у вигнання тривав у середньому 2–3 тижні. У тісних вагонах, без їжі, води, медичної допомоги, тисячі загинули в дорозі — за різними оцінками, від 7 до 8 тисяч осіб💔. Депортація кримських татар стала актом геноциду.

Цю трагедію десятиліттями замовчували. Було стерто кримськотатарські назви, зруйновано мечеті, закрито школи, заборонено мову. Народ намагалися позбавити не лише батьківщини, а й імені, голосу, пам’яті — самої суті. Важливо говорити про цю трагедію, щоб зберегти пам’ять про жертв геноциду кримськотатарського народу.

Але кримські татари вистояли. Попри репресії, вони зберегли мову, пісні, кулінарні традиції, повагу до старших і пам’ять про своїх предків. Після десятиліть боротьби — повернулися додому. Відновлювали зруйноване, знову будували громади, повертали Криму справжнє обличчя. Повернення кримських татар на рідну землю стало символом їхньої незламності.

У 2014 році, коли російська федерація окупувала Крим, репресії проти кримськотатарського народу розпочалися знову. Арешти, викрадення, сфабриковані суди, тиск на Меджліс — росія продовжила політику знищення. Але й цього разу кримські татари не скорилися. Вони були одними з перших, хто сказав: «Крим — це Україна»🇺🇦. Кримські татари продовжують боротьбу за свої права та свободу.

Сотні кримських татар вирушили на материкову частину, щоб долучитися до Збройних Сил України. Вони стали військовими, медиками, волонтерами, громадськими діячами. І сьогодні кримські татари — серед тих, хто продовжує боронити незалежність і свободу України. Кримські татари є патріотами України.

🕯️Вшановуємо пам’ять усіх, хто загинув унаслідок депортації.

🤝Висловлює щиру подяку всім кримським татарам, які й сьогодні разом з усіма українцями захищають наш спільний дім.

Наша боротьба триває.

Ми віримо: Крим буде вільним. Крим буде українським. Кримськотатарський народ обов’язково повернеться додому.

І кримськотатарський народ більше ніколи не буде вигнанцем — бо він вдома.