Сьогодні ми згадуємо трагічну дату в історії України – день, коли розпочалася депортація кримськотатарського народу. 81 рік тому радянська влада вчинила жахливий злочин, вигнавши цілий народ з рідної землі. Цей примусовий переїзд став смертним вироком для тисяч невинних людей, зруйнувавши безліч сімей. Жахливі умови, голод, хвороби та нелюдське ставлення призвели до загибелі щонайменше третини кримськотатарського народу.

Ця трагедія стала можливою через злочинну тоталітарну систему та безкарність кремлівських вождів. Ми повинні зробити все можливе, щоб подібні злочини ніколи не повторювалися. Але, на жаль, історія повторилася у 2014 році, коли росія знову окупувала Крим, і тисячі сімей знову були розділені. Знову ми змушені боротися за свободу, за право жити у власному домі.

В цей скорботний день ми вшановуємо пам’ять усіх жертв депортації, цього жахливого геноциду кримськотатарського народу. Ми ніколи не забудемо, як важливо було для народу повернутися на свою землю. І сьогодні ми продовжуємо боротися за нашу незалежну державу, за кожного українця, за кожен клаптик нашої землі. Крим – це Україна, і він обов’язково буде вільним. Адже імперії, побудовані на крові та насильстві, завжди падають.

Ми віримо в перемогу світла над темрявою. Пам’ятаємо про жахливі наслідки депортації кримськотатарського народу. Боротьба за свободу триває. Кожен злочин агресора не залишиться безкарним. Україна обов’язково поверне всі свої території. Разом переможемо! Слава Україні!

Крим, як і вся Україна, має бути вільним. Імперії завжди падають.

Шануємо пам’ять усіх жертв депортації, цього геноциду кримськотатарського народу. Пам’ятаємо, як важливо, що народ зміг повернутися додому. Працюємо, щоб захистити нашу незалежну державу, усіх наших людей, усю нашу землю.