Сьогодні наша громада з глибоким сумом попрощалася з молодим воїном, Героєм, який віддав своє життя за Україну. З перших днів повномасштабного вторгнення він добровільно став на захист нашої землі. Герої не вмирають, вони живуть у нашій пам’яті та серцях.

Життя Героя було сповнене випробувань. Сирітська доля випала на його плечі, але він завжди залишався світлою, щирою та товариською людиною. У ньому палала доброта, прагнення справедливості та жага знайти своє місце у цьому світі. Він прагнув миру та спокою для своєї країни. Герої не вмирають.

Дитинство та юність Героя пройшли у мальовничому селі Великі Низгірці, де він знайшов родину, яка стала для нього справжнім домом. Ця сім’я подарувала йому тепло, любов та підтримку, до яких він завжди повертався серцем. Він завжди пам’ятав про свій дім. Герої не вмирають, вони завжди поруч з нами.

Війна залишила глибокі рани в його серці. Він пережив не лише фізичний біль, а й моральні страждання. На жаль, його серце, сповнене болю та розчарувань, не витримало цього важкого тягаря… і зупинилося. Але пам’ять про нього житиме вічно. Герої не вмирають, їхні імена золотими літерами вписані в історію України.

Сьогодні ми схиляємо голови в глибокій скорботі, вшановуючи його подвиг. Вічна пам’ять Герою! Його жертва ніколи не буде марною, а ім’я назавжди залишиться в наших серцях. Він віддав своє життя за мирне майбутнє України. Пам’ятаймо наших Героїв! Герої не вмирають!