Безбар’єрність в медіа: коректна термінологія та інклюзивне спілкування

Українські медіа все частіше звертаються до теми безбар’єрності, але, як показує аналіз, майже в половині випадків використовується некоректна термінологія. Це не є звинуваченням, а скоріше запрошенням до професійної рефлексії. В умовах екстремальної роботи, мова часто не встигає за швидкими змінами в реальності.

Війна зробила видимими багато важливих аспектів життя, зокрема, інвалідність. Важкий спадок стигматизації інвалідності, що тягнеться ще з радянських часів, коли слово «інвалід» використовувалося як образа, досі дає про себе знати. На законодавчому рівні Україна відмовилася від визначення «інвалід» у сфері соціального захисту ще у 2018 році. Однак, щоб викорінити ярлики та стигми з колективної підсвідомості та побутової мови, потрібні роки.

Це складна, але важлива робота, яку може виконати все суспільство, зокрема медіа, блогери та лідери думок. Питання безбар’єрності обговорювалося на спеціальній події для представників медіа «Коли можеш розправити крила», присвяченій початку тижня безбар’єрності. У дискусії взяли участь представники ЗМІ, бізнесу, архітектурного середовища та ветеранської спільноти.

Як комунікувати коректно, коли мова йде про безбар’єрність? Простий лайфхак: завжди пам’ятати, що на першому місці – людина, а вже потім – її досвід. Тому правильно говорити «людина з інвалідністю» або «людина, звільнена з полону». Такий підхід сприяє повазі та інклюзії.

Детально це питання розглядалося у відеолекції «Коли можеш комунікувати без бар’єрів», створеній на основі «Довідника безбар’єрності». Цей довідник призначений для медійників, комунікаційників, лідерів думок, освітян, держслужбовців, громадських активістів та всіх, хто прагне зробити своє спілкування більш етичним та інклюзивним.

Наша мова значною мірою формує нашу дійсність. Якщо ми прагнемо рівних можливостей та інклюзії, ми повинні включити їх насамперед у наше спілкування. Важливо використовувати правильну термінологію та уникати стигматизуючих висловлювань, щоб сприяти створенню безбар’єрного суспільства.

Дякуємо партнерам з громадської організації «Безбар’єрність», Дитячому фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Центру соціальних змін і поведінкової економіки за підтримку у створенні нових можливостей для усунення бар’єрів – як у мові, так і на шляху українців. Разом ми можемо побудувати інклюзивне суспільство, де кожна людина почувається гідно і має рівні можливості для розвитку та самореалізації.