Сьогодні ковельчани провели в останню земну дорогу воїна, захисника, патріота Дмитра Романовського.

Наш Герой народився і виріс у Ковелі. Навчався в ліцеї імені Олени Пчілки та ліцеї №1. Після 9 класу пішов здобувати професію водія в Луківське професійне училище, далі отримав фах механіка у Ковельському промислово-економічному коледжі.

Свій перший контракт зі Збройними Силами уклав у жовтні 2017 року. Під час АТО воював на Луганщині. Там зустрів свою майбутню дружину Юлію. Пара побралась у госпіталі Краматорська, де Дмитро лікувався.

Він працював залізничником, як і батько. Спочатку — оглядачем вагонів у вагонному депо, а потім — у локомотивному. Був дуже вправним водієм великогабаритної техніки. Це вміння знадобилось в армії. Більше семи років Дмитро віддав службі у ЗСУ та справі захисту нашого суверенітету.

Свій останній контракт чоловік підписав у травні 2021 року. Служив у 24-й окремій механізованій бригаді імені Короля Данила. У жовтні 2023 року був нагороджений почесною відзнакою Головнокомандувача ЗСУ — «Хрест Військова честь”. Такою нагородою вшановують тих, хто зробив особистий внесок у розбудову Сил безпеки і оборони України.

“Війна забирає молоді життя не лише снарядами, дронами, кулями, мінами та ракетами. На жаль, серця наших воїнів не витримують того напруження, яке вони переживають, та небезпеки, в якій перебувають. Так сталось і з Дмитром. Його змучене війною серце зупинилось. Ми втратили досвідченого, вправного, відважного воїна.

Висловлюю щирі співчуття родині Дмитра — батькам, дружині, дітям, сестрам, усім, хто його любив і поважав. Вічна шана Герою. Дмитро Романовський навіки в строю”, – сказав міський голова Ігор Чайка під час громадянської панахиди.

Друг та кум Сергій Федорук розповів, що Дмитро був дуже доброю та скромною людиною:

– Він пройшов Авдіївку, Бахмут, Золоте. Мало хто знає, що мій товариш підбив танка у бою. Був в оточенні, пройшов пекло війни. Ніколи не відмовляв у допомозі. Для мене Дмитро — справжній Герой. Спи спокійно, друже.

Дмитру Романовському — назавжди 39. Поховали захисника на Алеї Героїв міського кладовища.

Вічна шана і незгасима слава!