Сьогодні ми вшановуємо пам’ять Олега Бутенка, воїна, який загинув 20 травня 2024 року, захищаючи Україну. Рік минув з того трагічного дня, коли перестало битися серце Героя, що віддав своє життя за нашу свободу та незалежність. Згадаймо Олега Бутенка з вдячністю та шаною.

Олег Олексійович Бутенко народився 5 березня 1978 року в мальовничому Трускавці. Його батько, Олексій Бутенко, був відомою особистістю в місті, очолював відділ освіти Трускавецької міської ради та працював директором СЗШ №2. Сестра Олега, Віта Бутенко, також присвятила своє життя педагогічній діяльності.

Олег запам’ятався всім, хто його знав, як спокійний та ввічливий юнак. Мама згадує, що він був справжнім скарбом – відповідальним, добрим і завжди готовим допомогти. Олег Бутенко досягнув значних успіхів у навчанні, закінчивши СЗШ №2 з золотою медаллю. Згодом він вступив до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де вивчав біохімію.

Після університету Олег Бутенко працював головним технологом на посаді хроматографіста на провідних київських підприємствах “Біофарма” та “Діапроф-Мед”. Він також проходив стажування в Японії, де здобув цінний досвід. В останні роки Олег працював науковим співробітником у науково-дослідницькому відділі молекулярно-діагностичних досліджень Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК, а також хіміком І категорії у ДП “Фарматрейд” у Дрогобичі.

У колективі Олега Бутенка цінували за його професіоналізм, відданість роботі та доброзичливість. Він був одним з небагатьох фахівців такого рівня в Україні. Колеги з фармацевтичного підприємства згадують його як інтелігентну, привітну, спокійну та добру людину. Олег не встиг створити власну сім’ю, але завжди мріяв про це, віддаючи перевагу роботі та науковим дослідженням.

У червні 2023 року Олег Бутенко був призваний на військову службу по мобілізації. У жовтні 2023 року отримав поранення під час бойових дій поблизу Сеньківки, Купʼянського району, Харківської області. Старший лейтенант Олег Бутенко, командир 3 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону частини А 4576, загинув 20 травня 2024 року в районі Часів Яру, Бахмутського району, Донецької області. Він загинув внаслідок ураження ворожими дронами та артилерійським вогнем під час виконання бойового завдання, захищаючи рідну землю.

Поховали Героя Олега Бутенка 24 травня 2024 року на кладовищі в селі Колпець (мікрорайон Стебника) поруч з його батьком. Вічна пам’ять Олегу Бутенку та всім полеглим за Україну! Пам’ятаємо Героїв!