Трускавець попрощався з воїном-азовцем Євгенієм Казанцевим, 2003 р.н., старшим сержантом 1 штурмового батальйону в/ч А4638. Герой загинув 13 березня 2024 року, захищаючи Україну. Євгеній Казанцев віддав своє життя за суверенітет та територіальну цілісність України, залишаючись вірним військовій присязі до останнього.

Прощання з Євгенієм Казанцевим відбулося у церкві святого пророка Іллі. Чин похорону провів отець-декан Петро Івасівка разом з іншими отцями з Трускавця та Доброгостова. Настоятель церкви св. Іллі, отець Ярослав Шафран, виголосив проповідь про українських Воїнів Світла.

Родина Євгенія Казанцева переїхала до Трускавця з початком повномасштабного вторгнення, і сам він весь цей час перебував на військовій службі. Незважаючи на це, багато мешканців Трускавця прийшли віддати шану Герою. З Євгенієм Казанцевим прощалися не лише його мати, брат, наречена та побратими з “Айдару”, “Азову”, а й уся Трускавецька громада.

Євгеній Казанцев був спортивним, у чудовій фізичній формі, і мав добру репутацію серед побратимів. Він був люблячим сином, гідним громадянином та справжньою Людиною. Його життя тільки починалося, він мав багато планів, але війна перекреслила їх, забравши його життя, як і тисячі інших воїнів-Героїв.

Євгеній Казанцев став другим воїном зі Східної України, якого поховали у Трускавці, оскільки його рідне місто перебуває під окупацією. Першим був Владислав Задирака, який загинув у квітні 2022 року. У Трускавецькій громаді вже понад пів сотні могил тих, хто віддав своє життя за Україну у війні з росіянами.

Серед них є юні двадцятирічні, як Євгеній Казанцев, і старші, яким за 50. Одружені, багатодітні та ті, хто ще не встиг створити власну сім’ю. З успішною кар’єрою, як Петро Цурукін, Юрій Куцук чи Тарас Бобанич, або ж ті, хто тільки починав її, як Юрій Бунь чи Євгеній Казанцев, якого провели в останню путь.

Ім’я Євгенія Казанцева буде вписане в Книгу пам’яті Трускавця, про нього можна буде дізнатися в електронному Меморіалі, а на Алеї Слави буде встановлена пам’ятна таблиця на його честь.

Про Героя згадуватимуть не лише у Трускавці, а й в роковини смерті, на День Героїв, День Захисника України та в інші визначні дати.

Подвиг Євгенія Казанцева, як і подвиг сотень тисяч інших Захисників, має пам’ятати кожен українець. Наше життя, свободу та державність ми завдячуємо саме їм, воїнам-Захисникам.

Похорон – це завжди сумна подія. Але церква нагадує, що наше життя не закінчується земною мандрівкою. Існує вічне життя, де немає смутку, болю та печалі. Віра в це допомагає пережити біль, осушити сльози та йти далі, пам’ятаючи про померлих Героїв, які віддали своє життя за нас та за Україну.

Вічна пам`ять тобі, Євгене! Нехай побратими помстяться за твою загибель, а ти з висоти Небесного Царства побачиш Україну вільною, мирною та успішною. Нехай легкою буде тобі трускавецька земля.

Слава Україні! Героям слава!