Майнові права дітей – це невід’ємна частина прав дитини, гарантованих Конституцією України, міжнародними договорами, Цивільним кодексом, Сімейним кодексом та спеціальним законодавством у сфері захисту прав дитини. Особливої уваги потребують діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та діти, які опинилися в складних життєвих обставинах (СЖО), оскільки вони не мають повноцінної батьківської опіки або її зовсім позбавлені.

2. Нормативно-правова база

Захист майнових прав дітей регулюється такими основними актами:

• Конституція України – ст. 51, 52;
• Цивільний кодекс України – ст. 13, 29, 31, 32, 60, 177, 242–244;
• Сімейний кодекс України – ст. 171–177;
• Закон України “Про охорону дитинства” – ст. 6, 11, 13, 14;
• Закон України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”;
• Постанова КМУ №866 від 24.09.2008 «Про питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини»;
• Постанова КМУ №800 від 26.06.2019 «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах»;
• Наказ Мінсоцполітики №435 від 16.05.2017 «Про затвердження Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом майнових прав дитини».

3. Що включає поняття “майнові права дитини”

Майнові права дітей включають:

• Право власності на житло, майно, землю;
• Право користування майном (наприклад, проживання у житлі, що належить батькам);
• Право на спадщину;
• Право на аліменти, пенсії, державну допомогу;
• Право на компенсацію у разі втрати майна або переселення.

4. Особливості забезпечення майнових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Органи, що забезпечують захист майнових прав:

1. Служби у справах дітей (ССД) – ведуть облік майна, звертаються до суду, контролюють дії опікунів.
2. Органи опіки та піклування (ООП) – приймають рішення про управління майном, надають дозволи.
3. Нотаріуси – посвідчують угоди щодо майна, у разі необхідності інформують ООП.
4. Суди – розглядають спори про захист прав дітей.

Основні дії для захисту:

• Виявлення та облік майна дитини, яке є у її власності або вона має право ним користуватися.
• Заборона відчуження чи використання майна без дозволу ООП.
• Призначення опікуна/піклувальника для управління майном у інтересах дитини.
• Забезпечення збереження майна (опис, інвентаризація, передача на зберігання тощо).
• Повернення майна після досягнення дитиною повноліття або завершення опіки.

5. Куди звертатися

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, у разі відсутності в таких дітей житла мають право зараховуватися на квартирний облік та соціальний квартирний облік за місцем їх походження або проживання до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за заявою опікуна чи піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування.

Після завершення перебування у відповідних закладах, дитячих будинках сімейного типу, прийомних сім’ях або завершення строку піклування діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи з їх числа протягом місяця забезпечуються соціальним житлом до надання їм благоустроєного житлового приміщення для постійного проживання.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, а також особи з їх числа, які перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, мають право зараховуватися на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх фактичного проживання, зазначеним у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (стаття 33 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

Важливо:

• При втраті документів – звертатись до органів ДРАЦС або ЦНАПів для їх відновлення.
• Держава може надати тимчасове житло або компенсацію, однак це вимагає відповідного обліку та реєстрації втрат.
• Факт народження, смерті, власності на окупованих територіях може бути підтверджений через суд (цивільне провадження).

6. Перелік документів для захисту майнових прав

Для звернення до органів влади або суду необхідно:

Основні документи:

• Паспорт та ідентифікаційний код заявника.
• Свідоцтво про народження дитини.
• Документи, що підтверджують статус дитини:

  • рішення суду про позбавлення батьківських прав;
  • акт про встановлення статусу дитини-сироти;
  • наказ служби у справах дітей про статус дитини;
  • посвідчення дитини-сироти/дитини, позбавленої батьківського піклування.

• Документи про майно:

  • право власності (витяг з ДРРП, договір купівлі-продажу, свідоцтво про право на спадщину);
  • кадастровий номер (для землі);
  • технічна документація на житло.

• У разі відсутності документів – свідчення свідків та звернення до суду для встановлення факту належності майна.

7. Куди звертатися

1. Служба у справах дітей за місцем реєстрації ВПО

2. ЦНАП – для відновлення документів.

3. Органи опіки та піклування – при ОТГ, сільські/міські ради за місцем реєстрації ВПО.

4. Суд – для:

• визнання права власності;
• встановлення фактів значення для справ;
• поновлення порушених прав.

5. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини або Уповноважений Президента з прав дитини.

6. Національна соціальна сервісна служба України (НСССУ) – nsssu.gov.ua

7. Гаряча лінія щодо захисту дітей:

• 116 111 – Національна дитяча гаряча лінія
• 0 800 500 225 – урядова гаряча лінія з питань дітей

Забезпечення майнових прав дітей, які опинились без батьківської опіки або у складних життєвих обставинах, є не лише обов’язком держави, а й відповідальністю суспільства. В умовах війни, переміщення та втрати житла ця тема стає особливо актуальною. Важливо знати, куди звертатися, які документи потрібні та якими є механізми захисту, навіть якщо майно залишилось на тимчасово окупованій території.

« повернутися