CBAM становить значну загрозу для конкурентоспроможності українських виробників чавуну та сталі, на які припадає 93% експорту України, що підпадає під дію механізму CBAM з 1 січня 2026 року. Питання CBAM потребує негайної уваги для економіки України.

Хоча на початковому етапі CBAM охоплює лише 2% енергетики України, післявоєнне відновлення інфраструктури може призвести до значного зростання цього показника. Експорт електроенергії є важливим не тільки з комерційної точки зору, але й для збалансування енергосистеми в умовах дефіциту потужностей та відсутності систем накопичення енергії. Важливість експорту важко переоцінити для стабільності енергосистеми.

За попередніми оцінками, впровадження CBAM призведе до втрати близько 4,8% ВВП України. Експорт до країн ЄС може скоротитися на 7,8%, а індекс продукції переробної промисловості – на 13,1%. Вплив CBAM є руйнівним для промисловості.

Ці економічні наслідки включають втрату приблизно 73,1 тисячі робочих місць та зменшення податкових надходжень на суму до 3 млрд доларів. Вплив на ринок праці та державний бюджет є суттєвим.

На жаль, уряд України досі недооцінює загрозу CBAM для економіки країни та не має чіткої переговорної стратегії з ЄС з цього питання. Хоча окремі представники уряду ведуть переговори з Брюсселем, цього недостатньо. Необхідна стратегія для зменшення негативних наслідків CBAM.

Підхід, згідно з яким CBAM вважається виключно питанням Міндовкілля, є помилковим. Переговори щодо інтеграції в ЄС та відтермінування CBAM є різними процесами, і останній стосується передусім торгівлі. Мінекономіки має взяти на себе роль драйвера цього процесу, а переговори мають вестися на найвищому рівні. Успішні переговори критично важливі для економіки.

Раніше наголошувалося, що відтермінування СВАМ є запорукою повоєнного економічного розвитку України. CBAM може серйозно зашкодити відновленню економіки.