З настанням спеки у літній період зростає ризик поширення гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь серед населення. Спалахи гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь пов’язані з недотриманням температурних умов та термінів зберігання харчових продуктів, порушеннями технології приготування страв, в т.ч. недотриманням режиму термічної обробки кулінарних виробів, а також використанням води незадовільної якості та купанням у забруднених водоймах.

   Дотримання температурних умов зберігання харчових продуктів та продовольчої сировини стало особливо актуальним під час планових та аварійних відключень електроенергії внаслідок руйнування української енергетичної системи в умовах збройної агресії рф проти України.

   З метою недопущення ускладнень епідемічної ситуації, пов’язаної зі споживанням харчових продуктів, які можуть бути небезпечними внаслідок порушення температурних умов їх зберігання, Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській  області пропонує дотримуватись наступних рекомендацій щодо зберігання харчових продуктів, продовольчої сировини у таких умовах дома, а також на потужностях з їх виробництва та обігу (на харчопереробних підприємствах, у закладах громадського харчування, підприємствах гуртової та роздрібної продовольчої торгівлі):

1.  Для безпечного зберігання харчових продуктів, що швидко псуються, у холодильнику повинна дотримуватись температура +4°С або нижче, у морозильній камері – не вище -4°С. З метою контролю за дотриманням температурного режиму зберігання харчових продуктів холодильники слід забезпечити термометрами. При зберіганні харчових продуктів у холодильному обладнанні дотримуватись товарного сусідства: відокремлювати сиру їжу від готової, зберігати продукти у закритому посуді.

2. При відключенні електроенергії необхідно тримати двері холодильника та морозильної камери закритими, щоб запобігти потраплянню теплого повітря. Якщо двері не відкривати, холодильник може зберігати температуру до чотирьох годин, 48 годин у повній морозильній камері, до 24 годин у напівпорожній морозильній камері. У разі відключення електроенергії понад 4 год. у холодильник необхідно помістити контейнери із замороженою водою, що допоможе утримати холод. За можливості необхідно придбати сухий або блоковий лід. Зберігати блоковий лід слід в морозильній камері для подальшого використання в холодильнику.

3. Рекомендується заповнювати холодильну та морозильну камери максимально, але не ставлячи кухонний посуд та продукти впритул в основному відсіку: повітря повинно бути мало, але так, щоб воно вільно циркулювало. Якщо порожнього місця багато, можна покласти пластикові пляшки з водою.

4.  Не рекомендується здійснювати закупівлю харчових продуктів, що швидко псуються, на запас. Слід робити запас лише тих харчових продуктів, які не потребують спеціальних температурних умов зберігання (крупи, консерви тощо) або найменше втрачають якість без холодильника (молоко тривалого зберігання в тетрапаках, сирокопчені ковбаси).

5. Продукти харчування, які швидко псуються, можна зберігати у термоконтейнері (термосумках) з холодоелементами, у льоху чи підвалі в закритих ємностях, щоб не допускати доступ до них гризунів.

6. Рекомендується готувати страви у невеликій кількості, щоб їх споживати у день приготування. Приготовані страви слід зберігати гарячими аж до подавання до столу, але не більше 2-3 год. Приготовану їжу не рекомендується залишати за кімнатної температури більш ніж на 2 години.

7. Переглянути меню та раціон на користь страв швидкого, легкого приготування і таких, що не швидко псуються. Виключити приготування небезпечних в епідемічному відношенні страв: млинці з м’ясом, паштети, холодці, заливні страви, м’ясні салати, заправлені майонезом, фаршировані риба та птиця, кров’янки, паштети та сальтисони тощо. У літній період великою частиною харчування можуть стати овочі та фрукти, які можуть зберігатися і без холодильника. Страви потрібно робити якомога простішими, з мінімальною кількістю інгредієнтів. Найкраще зберігаються добре виварені, просмажені та протушковані страви.

8. Дотримуватись режиму термічної обробки кулінарних виробів з м’яса, птиці, риби, а також яєць. М’ясні та рибні кулінарні вироби після обсмажування слід доготовлювати в духовці при температурі 250-280°С протягом 5-7 хв. Яйця до повної готовності варити  10 хвилин від моменту закипання, закладаючи в холодну воду.

9. Не рекомендується залишати в холодильнику на наступний день салати, вінегрети, супи-пюре, супи молочні, соуси, млинці з сиром кисломолочним, січені вироби з м’яса, птиці, риби, картопляне пюре, відварені макаронні вироби. Охолоджені страви, які зберігались при дотриманні відповідних температурних умов, слід споживати лише після повторної термічної обробки (кип’ятіння, смаження на плиті, в духовці).

10. Не слід пробувати на смак їжу, яка зберігалась без дотримання відповідних температурних умов, з метою перевірки її якості та безпечності. Якщо є сумніви щодо безпечності їжі (незвичний запах, колір, консистенція, текстура), краще її викинути в ємність для органічних відходів.

11. Не підлягають подальшій реалізації продукти, що швидко псуються, якщо вони зберігалися в холодильнику при температурі вище 15 °C протягом 4 годин або більше (наприклад, м’ясо, птиця, морепродукти, молоко). Можна готувати страви із заморожених продуктів, які все ще містять льодові кристали або мають температуру 4 градуси чи нижче. Розморожені харчові продукти заморожувати повторно заборонено.

12. Для приготування страв та задоволення питних потреб використовувати бутильовану питну воду промислового виробництва або воду із перевірених джерел, попередньо піддавши її додатковому кип’ятінню.

13. Операторам ринку з виробництва та обігу харчових продуктів з метою забезпечення дотримання температурного режиму під час зберігання харчових продуктів, продовольчої сировини, необхідно заздалегідь подбати про альтернативні засоби електроенергії. За можливості придбати бензинові або дизельні генератори, сонячні (акумуляторні) батареї, портативні електростанції тощо, а також адаптувати роботу підприємства до графіків віялових та аварійних відключень електроенергії.

   Основна відповідальність за безпечність харчових продуктів покладається на операторів ринку харчових продуктів: на виробників та суб’єктів господарювання, які займаються зберіганням, транспортуванням та обігом харчових продуктів.

Миргородське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області.

« повернутися