Навіть у мирний час в літню пору збільшується кількість випадків гострих кишкових інфекцій. Із початком повномасштабної війни ризики виникнення таких хвороб значно зросли. Цьому сприяють обмежений доступ до чистої питної води та засобів гігієни, перебування в місцях скупчення людей, висока температура довкілля, зниження терміну придатності продуктів тощо.

Відтак збудники кишкових інфекцій (ентеро- і ротавіруси, сальмонела, кишкова паличка тощо) значно швидше і простіше передаються від людини до людини. Кишкові інфекції мають дуже високу здатність до передачі, а імунітет, що виробляє організм після одужання, є вкрай нетривким, повідомляють у Міністерстві охорони здоров’я.
Пік кишкових інфекцій зазвичай припадає на спекотну пору року. Підвищена температура навколишнього середовища сприяє поширенню збудників, які викликають захворювання на кишкові інфекції. До організму такі збудники потрапляють, головним чином, з інфікованою водою, зіпсованими та неякісними харчовими продуктами або контактно-побутовим шляхом через брудні руки.
Основною причиною виникнення гострих кишкових інфекцій є елементарне недотримання правил особистої гігієни, технології приготування страв, умов та термінів зберігання сировини та готових страв, вживання неякісних харчових продуктів, які містять в собі збудник захворювання, тощо.

Як передаються гострі кишкові інфекції?
Є три способи передачі збудників таких інфекцій:

• контактно-побутовий (через брудні руки, іграшки, посуд, білизну тощо);
• водний (через інфіковану воду);
• харчовий (через продукти і страви з них, погано помиті та приготовані без термічної обробки овочі та фрукти, забруднені мікроорганізмами).

Якими є симптоми кишкових інфекцій?
Середній інкубаційний період кишкових інфекцій (проміжок часу від зараження до появи симптомів) становить від кількох годин до кількох діб, а в окремих випадках – тижнів. Найчастіше ознаками гострих кишкових інфекцій є:

• підвищення температури,
• діарея, яка не минає кілька днів,
• блювання, що не приносить полегшення,
• болі в животі,
• загальна слабкість,
• головний біль,
• симптоми ГРВІ.

Проте іноді можна бути носієм інфекції без жодних клінічних проявів. Людина, що має кишкову інфекцію, може передавати хворобу від моменту інфікування і до повного виліковування.

Що робити, якщо ви підозрюєте у себе кишкову інфекцію?
Допомагаючи собі полегшити неприємні симптоми, ви маєте передусім запобігати зневодненню і втраті організмом солей. Відтак, дуже важливо:

• слідкувати за водно-сольовим балансом, пити багато рідини (води) або спеціальних розчинів для регідратації (вони допоможуть організму відновити те, що він швидко втрачає через блювання та діарею);
• приймати ентеросорбенти (препарати, що зв’язують і виводять з організму токсини);
• застосовувати жарознижувальні препарати при піднятті температури;
• дотримуватися щадної дієти (без смажених, гострих продуктів) і більше відпочивати.

За появи симптомів захворювання (підвищення температури тіла, головний біль, інтоксикація, блювання, рідкі випорожнення, біль у животі, висипання на шкірі тощо) своєчасно звертайтесь за медичною допомогою. Самолікування може призвести до значних ускладнень. Особливо це стосується дітей раннього віку.

Для профілактики гострих кишкових інфекцій необхідно:

• дотримуватися правил особистої гігієни;
• ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після повернення з вулиці та після кожного відвідування вбиральні;
• мити та тримати у чистоті всі поверхні та кухонні прилади, що використовуються для приготування їжі;
• користуватися індивідуальним посудом;
• запобігати проникненню комах та тварин до приміщень, де відбувається приготування їжі та зберігаються харчові продукти;
• регулярно мити та обдавати окропом дитячий посуд та іграшки;
• окремо готувати і зберігати сирі та готові до вживання харчові продукти (сире м’ясо, птицю, рибу, овочі, фрукти тощо);
• для обробки сирих продуктів використовувати окремі кухонні прилади (ножі, обробні дошки тощо);
• добре прожарювати або проварювати продукти, особливо м’ясо, птицю, яйця і рибу;
• дотримуватись відповідного температурного режиму при зберіганні харчових продуктів (не залишати приготовлені харчові продукти при кімнатній температурі більше, ніж на 2 години);
• використовувати безпечну воду, не пити воду з неперевірених джерел;
• вживати бутильовану воду, у разі неможливості придбання бутильованої води використовувати охолоджену кип’ячену воду;
• використовувати харчові продукти, оброблені з метою підвищення їх безпеки, наприклад, пастеризоване молоко;
• мити та обдавати окропом фрукти і овочі, особливо у разі споживання їх у сирому вигляді;
• не вживати продукти з вичерпаним терміном придатності, використовувати для приготування їжі тільки свіжі харчові продукти;
• при транспортуванні і зберіганні харчових продуктів використовувати чисту упаковку (поліетилен, контейнери для харчових продуктів тощо);
• не купувати харчові продукти у випадкових осіб або в місцях несанкціонованої торгівлі;
• не давати маленьким дітям некип’ячене розливне молоко, сирі яйця тощо;
• не купатися в непроточних водоймах, у місцях несанкціонованих пляжів, уникати заковтування води під час купання;
• уникати контактів з особами, які мають ознаки інфекційного захворювання;
• при появі симптомів захворювання (підвищення температури тіла, біль голови, інтоксикація, блювання, рідкі випорожнення, біль у животі, висипання на шкірі тощо) своєчасно звертатися за медичною допомогою. Самолікування може призвести до значних ускладнень.