На конференції в Сінгапурі, міністр оборони США Хегсет звернувся до представників міністерств оборони різних країн, обговорюючи питання оборонної політики та економічних зв’язків. Зокрема, він застеріг країни від надмірного поглиблення економічних зв’язків із Китаєм, одночасно розвиваючи економічні відносини зі США. Глава Пентагону чітко дав зрозуміти, що адміністрація Трампа може застосувати до регіону модель НАТО, а саме вимагатиме від країн збільшення витрат на власну оборону.

Хегсет підкреслив: “Члени НАТО зобов’язуються витрачати 2% свого ВВП на оборону, і навіть Німеччина дотримується цієї вимоги. Країнам Європи важливо це робити, а ключові союзники в Азії витрачають менше на оборону, стикаючись із ще серйознішою загрозою, не кажучи вже про Північну Корею”. Ці слова підкреслюють необхідність збільшення оборонних витрат в Азіатському регіоні.

Промова Хегсета, в якій він детально виклав підхід адміністрації Трампа до оборони в Азії, відображає зусилля членів команди Трампа щодо зміщення фокусу з оборони Європи на Азію, особливо на Китай. За словами американських чиновників, Китай давно є головною загрозою для Вашингтона. Аналітики вважають, що слова Хегсета відображають стратегічне бачення адміністрації Трампа щодо розподілу оборонних ресурсів.

Ця заява змусить багатьох союзників і партнерів США в Азії, які не витрачають 2% ВВП на оборону, ухвалити важкі рішення. Згідно з даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру, минулого року Південна Корея лідирувала в регіоні з 2,6% ВВП, за нею йшли Тайвань, Австралія, Японія і Філіппіни. Таким чином, тиск на збільшення оборонних витрат відчуватиметься в усьому регіоні.

США, зі свого боку, не витрачають 2% ВВП на оборону, проте вкладають у військові витрати більше, ніж будь-яка інша країна. Цей факт підкреслює лідерство США у глобальних оборонних витратах, навіть якщо відсоток ВВП може бути меншим.

Bloomberg зазначає, що підхід Хегсета дає зрозуміти, що союзники США не відчують полегшення від тиску, який Трамп чинив у свій перший термін, вимагаючи від Японії та Південної Кореї платити більше за розміщення американських військ. Тиск на союзників щодо фінансової участі в обороні залишається актуальним.

Він повторив настрої, висловлені Трампом у його промові в Саудівській Аравії в травні, заявивши, що США не хочуть “чинити тиск на інші країни, щоб вони прийняли нашу політику або ідеологію”. Це свідчить про те, що США намагаються уникати нав’язування своєї політики іншим країнам.

Також глава Пентагону спробував заспокоїти китайських чиновників, які відкидають звинувачення в планах нападу на Тайвань. Хегсет двічі заявив, що США не прагнуть війни з Китаєм. Ці запевнення спрямовані на зниження напруженості між США та Китаєм.

Він визнав, що економічна залежність союзників від Китаю ускладнить ухвалення рішень США, заявивши, що “ніхто не знає, що зрештою зробить Китай, але він готується, і тому ми теж маємо бути готові”. Ця обережна оцінка підкреслює необхідність готовності до різних сценаріїв.

Хегсет ясно дав зрозуміти, що хоч США не кинуть своїх союзників, але їхні тісні стосунки не завадять США чинити на них тиск, щоб вони інвестували більше у свої оборонно-промислові бази для протидії Китаю. І він попередив, що “терміновість і пильність” – це єдиний варіант. Необхідність швидких дій та постійної уваги до ситуації є ключовою.

“Загроза, яку становить Китай, реальна”, – сказав він, підкреслюючи серйозність ситуації. Охарактеризувавши Індо-Тихоокеанський регіон як “пріоритетний театр воєнних дій” для США, Хегсет заявив, що адміністрація Трампа очікує від країн більшої прихильності до спільної оборони проти “невідкладної” загрози з боку Китаю.

“Єдиний спосіб забезпечити міцні союзи і партнерські відносини – це переконатися, що кожна сторона виконує свою частину роботи”, – сказав він. Ця заява наголошує на важливості взаємної відповідальності та співпраці між союзниками.