Обрання Кароля Навроцького президентом Польщі – це подія, яка, хоч і має значною мірою церемоніальний характер, може суттєво вплинути на політичну ситуацію в країні протягом наступних п’яти років. Прихильники Навроцького, націонал-консервативна опозиція «Право і справедливість» (PiS), відчувають приплив нової енергії після втрати влади півтора роки тому на користь проєвропейської коаліції Дональда Туска. Вони розглядають його успіх як перший крок до повернення до влади. Кароль Навроцький, як президент, має обмежений вплив на зовнішню та оборонну політику, але може пропонувати та ветувати законопроєкти. Уряд Туска не має достатньої парламентської більшості, щоб подолати президентське вето.

Чинний консервативний президент Анджей Дуда використовував свої блокуючі повноваження, щоб завадити прем’єр-міністру виконати багато ключових передвиборчих обіцянок. До них належать надання польським жінкам права на легальний аборт до 12-го тижня вагітності, легалізація цивільних партнерств, включаючи одностатеві відносини, прискорення розвитку наземних вітрових електростанцій та усунення політичного впливу на судову систему.

Навроцький, соціально консервативний 42-річний історик, як очікується, буде ще жорсткішим опонентом для Туска, ніж Дуда. Дехто вважає, що параліч, який може виникнути внаслідок цього, може спокусити уряд провести дострокові вибори до запланованого терміну восени 2027 року.

Уряд Туска має парламентську більшість, тому він може залишатися при владі до осені 2027 року, якщо коаліція не розпадеться. Цей союз включає консервативну Народну партію, центристів і лівих, що є ключовою причиною, чому Туску не вдалося досягти згоди з таких питань, як аборти та цивільні партнерства. Альтернативно, уряд може вирішити, що дострокові вибори відповідають його інтересам.

Кароль Навроцький – гордий польський патріот, консервативний католик, який виступає проти нелегальної міграції, розширення юридичних прав людей в одностатевих відносинах та лібералізації суворого законодавства країни щодо абортів. Він вважає, що бачення Туска щодо закріплення Польщі в основному напрямку ЄС шляхом покладання на добрі відносини з Брюсселем, Берліном і Парижем, суперечить польським національним інтересам. Ці інтереси найкраще захищати, за його словами, протистоячи Німеччині, коли їхні думки розходяться, і не поступаючись більшими повноваженнями Брюсселю. Кароль Навроцький виступає проти кліматичних пропозицій ЄС, таких як «Зелена угода», оскільки, за його словами, обмеження викидів парникових газів зашкодить малим польським фермерам.

Кароль Навроцький підтримує продовження військової та гуманітарної допомоги сусідній Україні. Польща є домом для міжнародного хабу поставок до Києва. Але він не вірить, що вступ України до НАТО чи ЄС під час триваючої російської агресії підвищує безпеку Польщі.

Результати виборів були близькими, подібними до тих, що були на виборах, виграних Дудою проти ліберального мера Варшави Рафала Тшасковського п’ять років тому, що є ознакою того, що політична поляризація в країні не зменшилася. У передчасній промові про перемогу, виголошеній після екзит-полу, який одразу після закінчення голосування в неділю ввечері дав йому мізерну перемогу, Тшасковський пообіцяв бути президентом для всіх поляків.

Виступаючи в той самий час, Кароль Навроцький не давав таких обіцянок. Натомість він сказав своїм прихильникам, що його кампанії вдалося об’єднати «патріотичний табір» у Польщі. Жоден із кандидатів не вселяв впевненості в тому, що докладатиме конструктивних зусиль для налагодження відносин з іншою стороною.

Тривалий конфлікт між двома політичними групами, які домінували в польській політиці протягом двох десятиліть, може сприяти збільшенню підтримки антиістеблішментських партій, таких як ультраправа Конфедерація чи крайні ліві.

Інший лідер Конфедерації Кшиштоф Босак заперечив останню можливість у понеділок, заявивши, що дві партії не зблизяться, оскільки борються за одних і тих же виборців.