Захист дітей від насильства та булінгу є пріоритетом. Кожна дитина в Україні має право на безпечне середовище, вільне від домашнього насильства та цькування. На жаль, саме сім’я та школа, які повинні бути осередками підтримки, іноді стають джерелами болю для дитини. Важливо розуміти, що домашнє насильство і булінг, хоч і різні за формою, мають подібні наслідки: вони руйнують відчуття безпеки, необхідне для здорового розвитку дитини.

Юристи системи безоплатної правничої допомоги у співпраці з Міжнародною громадською організацією «Міжнародний центр розвитку і лідерства» надають рекомендації, як дорослим розпізнавати та ефективно протидіяти насильству щодо дітей. Ключовим є вчасне виявлення та реагування на ознаки насильства.

Пам’ятайте: діти рідко вигадують випадки насильства. Їхня реакція може проявлятися через зміни в поведінці, фізичні симптоми або замкнутість. Компетентний дорослий повинен вміти розпізнати ці ознаки та вчасно втрутитися, щоб захистити дитину від захисту дітей.

Компетентний дорослий:

• Звертає увагу на зміни в поведінці дитини.
• Знає ознаки захисту дітей від насильства.
• Володіє інформацією, як діяти, щоб підтримати дитину, не завдаючи шкоди.

Домашнє насильство: чому це важливо для кожної дитини

Систематичне завдання фізичної, психологічної чи іншої шкоди найближчими людьми є домашнім насильством. Дитина вважається постраждалою, навіть якщо вона є лише свідком такого насильства. Життя в атмосфері криків, фізичного або сексуального насильства травмує дитину, навіть якщо насильство не спрямоване безпосередньо на неї. Тому важливий захист дітей.

Сигнали, які не можна ігнорувати

Постійний стрес і страх активують у мозку дитини «режим тривоги», що ускладнює ігри, навчання та довіру. Дитина замість дослідження світу, постійно оцінює його на наявність небезпеки.

Ознаки, що свідчать про те, що дитина страждає від домашнього насильства:

• У молодших дітей: проблеми зі сном, нічні кошмари, плаксивість, енурез.
• У школярів: почуття провини, труднощі в навчанні, фізичні скарги.
• У підлітків: замкнутість, самоушкодження, конфлікти, вживання алкоголю/психоактивних речовин.

Повторюване насильство впливає не лише на психіку, а й на фізичне здоров’я, змінюючи структуру мозку і призводячи до комплексної травми розвитку. Важливий захист дітей та вчасна допомога.

Як допомогти дитині

Якщо вам стало відомо про випадки домашнього насильства щодо дитини, повідомте:

• Службу у справах дітей у вашому населеному пункті.
• Національну дитячу гарячу лінію: 0 800 500 225.
• Національну гарячу лінію з протидії домашньому насильству: 116 123 або 0 800 500 335 (безкоштовно).
• Поліцію: 102.

Державна система надання безоплатної правничої допомоги забезпечує кожній дитині доступ до послуг юриста або адвоката. Юристи нададуть консультації щодо прав дитини, роз’яснять, як діяти у випадках порушення прав, та представлятимуть інтереси дитини в суді для захисту дітей від насильства.

Контакти системи надання БПД:

Булінг: розпізнавання та протидія

Булінг відрізняється від конфлікту систематичністю, наявністю сторін (кривдник, потерпілий, спостерігачі) та умисним заподіянням шкоди.

Форми булінгу:

• Насмішки, ігнорування, агресія.
• Штовхання, тілесні ушкодження, пошкодження одягу чи особистих речей.
• Поширення принизливого контенту в інтернеті.

Дитина, яка зазнає булінгу в школі, може не говорити про це відкрито, але її поведінка зміниться.

Ознаки того, що дитина може страждати від булінгу:

• Замкнутість або надмірна агресивність.
• Небажання відвідувати школу.
• Зниження успішності, втрата інтересу до хобі.
• Уникнення спілкування, страх самотності.

Куди звертатися за допомогою при захисту дітей

Якщо дитина постраждала від булінгу:

• Зверніться до керівника навчального закладу, який зобов’язаний реагувати на випадки булінгу.
• Зверніться до поліції, особливо якщо є загроза життю або здоров’ю.

За булінг передбачена адміністративна відповідальність: штраф від 850 до 3400 грн або громадські роботи. Повторне вчинення тягне за собою більшу відповідальність.

Детальніше про форми насильства, їх ознаки та індикатори, та як на них реагувати — у курсі «Від ризику до стійкості: робота з сім’ями, які переживають кризу» для фахівців, які працюють із дітьми та сім’ями у складних життєвих обставинах: https://surl.li/lxntjj