Вшанування пам’яті загиблих дітей у Житомирі: «Тиша, що говорить»

Житомир скорбить за дітьми, чиї життя обірвала війна. У День вшанування пам’яті дітей, загиблих внаслідок російсько-української війни, у місті розгорнулася зворушлива інсталяція «Тиша, що говорить». Цей захід став простором пам’яті та болю, де кожен звук – це тиша, сповнена трагізму.

На стендах виставки «Незавершені сни» – дитячі голоси, обірвані війною. Їхні слова, звернені до ровесників, вражають своєю щирістю: «…мені розриває серце, що я нічого не можу зробити», — Кіра Коляда, ліцей №17. «Ви ні в чому не винні…», — Юля Шумлянська, ліцей №25. «Ви назавжди в наших серцях», — Марія Дяченко, ліцей №25. Поруч із цими словами – закривавлене дитяче взуття та порожні парти, символи втрачених мрій та обірваних життів. Загиблі діти – незагоєна рана України.

Вшанування пам’яті включало виставку дитячих малюнків, сповнених тепла та любові, адресованих тим, кого вже ніколи не побачити. Тиша звучала музикою – студенти музичного фахового коледжу ім. В. Косенка створили атмосферу скорботи за допомогою бандури, скрипки та флейти. Це була тиша, що говорить про біль втрати.

Програма вшанування пам’яті також включала екскурсії до Музею ДШВ, зустріч із письменницею Марією Зіновчук, години розмов із підлітками про втрати та силу, майстер-класи, пленери та виставки. Кожна деталь була присвячена пам’яті дітей, убитих росією. Дерева, прикрашені дзвіночками, символізували дитячі голоси, назавжди заглушені війною. Загиблі діти назавжди залишаться в нашій пам’яті.

За офіційними даними, станом на сьогодні внаслідок повномасштабного вторгнення в Україні загинула 631 дитина, 1975 дітей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Вшанування пам’яті – наш обов’язок перед майбутнім.