Міжнародна команда науковців, очолювана дослідницею Шеннон Керрі з Університету Колорадо, досягла значного прориву у вивченні Марса. Після дев’яти років спостережень за допомогою апарату MAVEN, вчені вперше зафіксували потужний процес, який спричиняє «видивання» атмосфери планети у відкритий космос. Це відкриття має велике значення для розуміння еволюції Червоної планети.

Ключовим механізмом є атмосферне розпилення. Сонячні частинки зіштовхуються з верхніми шарами марсіанської атмосфери. Марс, на відміну від Землі, не має глобального магнітного поля. Це дозволяє сонячному вітру створювати електричні поля, які розганяють молекули атмосфери в космос. В результаті, частинки покидають планету назавжди. Саме цей процес міг перетворити колись вологий та теплий Марс на холодну пустелю. Дослідження Марса тривають, і кожне нове відкриття наближає нас до розуміння минулого та майбутнього цієї загадкової планети.

Докази атмосферного розпилення

Вчені проаналізували дані, зібрані апаратом MAVEN протягом дев’яти років. Різке зростання концентрації аргону, інертного газу, стало ключовою ознакою активного розпилення. Поєднання високої активності сонячного електричного поля та появи аргону у верхній атмосфері стало переконливим доказом. Це дозволило підтвердити, що атмосферне розпилення є реальною силою, яка впливає на атмосферу Марса.

«Це не просто теорія, — підкреслюють дослідники. — Розпилення відбувається зараз і є рушійною силою втрати атмосфери Марсом».

Наслідки для Марса

Відкриття підтверджує, що втрати атмосфери відбуваються мільярди років. Відсутність захисту від сонячного вітру призвела до зниження атмосферного тиску та температури. Як наслідок, зникла рідка вода з поверхні Марса, і планета стала непридатною для життя. Подальші дослідження допоможуть зрозуміти, чи можливо колись відновити атмосферу Марса, або створити умови для існування життя.

Нагадаємо, темні смуги на Марсі, які десятиліттями викликали дискусії щодо можливої присутності рідкої води, виявилися результатом вітру й пилу.