6 червня 2025 року

Війна триває вже 1199 днів. Кожен день цієї війни – це випробування на міцність для кожного українця. Ми продовжуємо триматися, знаходимо в собі сили жити та боротися. На передовій, де наші воїни героїчно захищають кожен клаптик рідної землі, і в тилу, де волонтери, лікарі, вчителі та звичайні громадяни роблять все можливе для підтримки армії та тих, хто постраждав від війни.

У бліндажах, в класах, у шпиталях і волонтерських штабах – всюди відчувається дух незламності та віри в перемогу. Кожен день – це виклик, але водночас – доказ нашої сили, нашої єдності та нашої відданості Україні. Ми змінюємося під впливом обставин, але не здаємося. Ми втомлені, але нескорені. Ми плачемо, сумуємо за загиблими, але боремось за майбутнє, за мирне небо над головою.

Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя за свободу України. Їхній подвиг назавжди залишиться в нашій пам’яті, і ми живемо так, щоб їхня жертва не була марною. Ми будуємо сильну, незалежну та процвітаючу Україну, про яку вони мріяли.

Ця війна – це трагедія, але водночас і шанс для нас стати кращими, сильнішими та більш згуртованими. Ми вистоїмо. Переможемо. Бо ми – Україна. І ми ніколи не здамося.