Я ворогів не маю у житті,
А хто мене за ворога рахує,
Хай візьме до уваги й в майбутті
Ось те, що зараз скажу, хай почує!
Якщо ви скривдите мене колись хоч раз, –
Я плакати і мститися не стану,
Переживу і сотні тих образ,
Й дивитись в очі вам не перестану!
За кожну рану у своїй душі,
За пережиті мною горе й муки, –
Буду за вас молитися в тиші
Та з легкістю віддам вас Богу в руки!
За біль, що буду мати я від вас,
Пробачу завжди, все стерпіти мушу.
Та пам’ятайте, що прийде ще час
Й на вашу грішну і продажну душу!
© Людмила Степанишена