Понад 10 років займаюся обліками птахів у лісах на півдні Житомирського Полісся. З цією метою використовувався маршрутний метод з необмеженою смугою обліку, а для рідкісних видів – абсолютний облік птахів та гнізд.

Практика показала, що використання методики маршрутних обліків птахів дає хороші результати у випадках, коли ставиться за ціль вияснення загальної структури населення птахів значного за площею лісового масиву, максимально повне виявлення видового складу птахів. Проте ця методика в умовах значної біотопічної розрізненості лісового масиву внаслідок як природних, так і антропогенних чинників (вирубки, створення лісових культур), дає змогу хіба що досить грубо оцінювати характер розподілу птахів та щільність їх населення окремо по різних біотопах (типах лісу), а також вплив лісогосподарської діяльності на населення птахів.

Для вияснення цих питань в травні 2024 року в лісах північніше смт Миропіль Житомирської області було випробувано методику точкових обліків птахів. За матеріалами лісовпорядкування, реєстру лісорубних квитків та фактичного обстеження на місцевості, було сформовано мережу облікових ділянок у 8 біотопах: дубовий ліс, сосновий ліс, вільховий ліс, березовий ліс, насадження ялини, насадження червоного дуба, заростаючі вирубки 5-10 річної давності та свіжі вирубки (проведені суцільні рубки в 2023 році). По кожному з біотопів вибрано по 5 ділянок діаметром щонайменше 100 м з більш менш однорідним рослинним покривом. Для дубових лісів додатково також вибрано 5 ділянок, на яких у 2023 році були проведені вибіркові санітарні рубки (ВСР). Таким чином, загальна кількість облікових ділянок склала 45. При проведенні обліків дотримувалися таких вимог: приходили на центр ділянки, облік проводили 5 хв, реєстрували птахів на віддалі до 50 м.

В підсумку були отримані наступні результати щодо щільності населення птахів:

Дубовий ліс – 8,4 пар/га (min. 5, max.11), всього зареєстровано 16 видів, домінують (доля участі понад 10%) зяблик, мухоловка білошия, синиця велика. Найбільша щільність населення птахів зареєстрована на ділянці складної діброви з мінімальним ступенем антропогенного впливу в заказнику «Миропільський», де вона досягла 11 пар/га. Цьому сприяють добре розвинені тут ярусність деревостану, підлісок, значний обсяг мертвої деревини.

Сосновий ліс – 6,4 пар/га (5-8), всього зареєстровано 17 видів, домінують зяблик, кропив’янка чорноголова, вівчарик-ковалик. Соснові ліси в околицях смт Миропіль переважно не корінні, і є наслідком нераціонального підходу у веденні лісового господарства (створювали ліси тим, чим простіше, дешевше, швидше). Як наслідок, ці ліси соснові переважно лише з огляду на переважаючу деревну породу, а все інше – другорядні породи, підріст, підлісок – види, характерні для широколистяних лісів. В підсумку і видовий склад птахів тут схожий до такого в широколистяних лісах, але щільність їх населення менша. Бонусом слугують кілька характерних саме хвойному лісу видів – синиця чорна, синиця чубата, гаїчка пухляк, золотомушки обох видів, внаслідок чого на ділянках соснових лісів можна зустріти більшу кількість видів, ніж на ділянках корінних дібров, що і знайшло своє відображення в результатах цих обліків.

Дубовий ліс після ВСР – 5,6 пар/га (4-8), всього зареєстровано 14 видів, домінують зяблик, вівчарик жовтобровий, синиця блакитна, дрізд чорний. В середньому щільність населення птахів в дібровах Миропільського л-ва на наступний рік після такої рубки скорочується в 1,5 рази. Під час такого лісогосподарського заходу вилучаються як правило найбільш старіші дерева, які слугують місцеоселенням для багатьох дуплогніздовиків. Крім того, знищується або пошкоджується значна частина підліску та підросту, які є важливими для багатьох фонових птахів лісу. Водночас, внаслідок освітлення ділянок лісу можуть з’являтися ніші для видів, які уникають густого однорідного лісу (щеврик лісовий, шпак звичайний, сорокопуд терновий, вівсянка звичайна).

Березовий ліс – 5,4 пар/га (2-7), всього зареєстровано 15 видів, домінують зяблик, мухоловка білошия, вівчарик жовтобровий. Березові ліси на території досліджень переважно є похідними, зростають на місці зведених в минулому дібров. Їх структура переважно є простішою, що позначається і на щільності населення птахів. Хоча такі ліси, а також осикові (або домішка цих порід в інших лісах), є дуже важливими для птахів-дуплогніздовиків, які роблять дупла переважно в деревах цих порід.

Вільховий ліс – 5,4 пар/га (4-7), всього зареєстровано 13 видів, домінують кропив’янка чорноголова, вівчарик-ковалик, зяблик, дрізд співочий. Вільхові ліси поширені переважно в заплавах річок та на інших пониженнях. Їх структура, як і березових, також є простішою, ніж у дібровах. Відповідно і нижчий рівень видового різноманіття та щільності населення птахів.

Молодняк – 3,8 пар/га (2-6), всього зареєстровано 7 видів, домінують вівчарик-ковалик, кропив’янка чорноголова, дрізд співочий, вівсянка звичайна та кропив’янка садова. Заростаючі вирубки є досить своєрідним біотопом з ненайбіднішим рівнем біорізноманіття. Крім деяких фонових для лісів видів, перелічених вище, тут також спостерігаються такі види як щеврик лісовий, сорокопуд терновий, вівчарик весняний, кропив’янка сіра, вівсянка звичайна. Для кропив’янки садової цей біотоп є одним з ключових.

Насадження ялини – 3,8 пар/га (1-7), всього зареєстровано 10 видів, домінують зяблик, припутень, дятел звичайний, вівчарик-ковалик, вільшанка. Типове насадження ялини сильно загущене, затінене, з майже повною відсутністю домішки інших деревних порід, а також чагарників та трав, і як наслідок, дуже збідненим видовим склад фауни, зокрема, і птахів. Серед 5-ти облікових ділянок була одна, де відбувається значне всихання деревостану. Багато хто скаже, що такий ліс помирає, а лісники, до того ж, про необхідність термінового проведення рубки. Насправді, цей ліс не помирає, помирають лише окремі дерева, а як відомо, ліс – це складний природний комплекс, де поєднуються всі дерева (не лише висадженні лісниками), чагарники, трав’янисті рослини, тварини. Парадокс полягає в тому, що саме цей «помираючий» ліс є найбільш живим в порівнянні з іншими обстеженими ділянками з ялини. В цьому ж лісі біля всохлих ялин формуються освітлені ділянки, де формується підріст інших деревних порід, підлісок, трав’янистий ярус. Цьому ж також сприяють і повалені стовбури дерев. В підсумку на цій ділянці було зареєстровано найвищу для ялинників щільність населення птахів, яка склала 7 пар/га. Зокрема, виявлено такі малочисельні види як яструб малий та золотомушка червоночуба. Це потрібно мати на увазі при плануванні лісогосподарських заходів, і, можливо, принаймні в захисних та природоохоронних лісах, доцільно дозволити лісу жити своїм життям.

Насадження дуба червоного – 3,2 пар/га (2-5), всього зареєстровано 7 видів, домінують зяблик, мухоловка білошия, вівчарик жовтобровий, вільшанка. Середня щільність населення птахів дещо завищена внаслідок того, що 2 з 5 ділянок були мішаними, за участю місцевих порід, які і підвищили це значення. В чистих насадженнях дуба червоного птахів тут дуже мало. Як і інших тварин і рослин. Фактично це насадження і лісом не є. Враховуючи інвазійні спроможності дуба червоного, цей вид є однією з найбільших загроз для біорізноманіття лісів на території досліджень.

Вирубка – 1,0 пар/га (0-2), всього зареєстровано 2 види, домінують щеврик лісовий та сорокопуд терновий. Крім того, в такому біопопі в лісах Миропільщини можуть траплятися плиска біла, трав’янка лучна, жайворонок лісовий. Суцільні вирубки також мають значний вплив на сусідні ділянки лісу. Зокрема, до ділянок лісу поряд із вирубками приурочене поширення деяких хижих птахів, голуба-синяка, вівсянки звичайної. Якщо території під вирубками не займають занадто великих площ, то вони навіть дещо урізноманітнюють орнітофауну лісового масиву.

З отриманих результатів також видно досить значний розкид значень по кожній з груп біотопів. Ліс дуже складна екосистема і кожна ділянка унікальна, тому проведені узагальнення часто є досить умовними.

Все ж спробуємо зробити наступні висновки:

1) Найбільша щільність населення птахів характерна для корінних для території дубових лісів з мінімальним ступенем антропогенного впливу.

2) При проведенні вибіркових санітарних рубок щільність населення птахів в таких лісах на наступний рік зменшується в 1,5 рази (8,4 проти 5,6 пар/га).

3) При проведенні суцільних вирубок щільність населення птахів в порівнянні із лісовкритими площами (для обрахунку взято середнє значення лісів із місцевих деревних порід) зменшується в 6,4 раза (6,4 проти 1,0 пар/га).

4) Насадження створені із немісцевих видів деревних порід (дуб червоний, ялина) характеризуються значно нижчою щільністю населення птахів в порівнянні із усіма іншими лісами з місцевих порід. В середньому цей показник менший на 1,8 рази (6,4 проти 3,5 пар/га).

І як головний висновок напрошується вже давно відома всім (крім лісників) істина про необхідність ведення наближеного до природи лісівництва.