9 червня ми вшановуємо пам’ять Костирєва Олексія Володимировича, Захисника України, від дня загибелі якого минув рік. Олексій Володимирович віддав своє життя за свободу України, і ми ніколи не забудемо його подвиг. Рік минув з того трагічного дня, коли перестало битися його серце, але пам’ять про нього назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав та любив. Він був справжнім героєм, який боровся за нашу землю.

Олексій Костирєв народився 25 березня 1980 року в Екібастузі, Казахстан. З 1985 року він проживав у Світловодську, де минули його дитинство та юність. Тут він виріс і став частиною місцевої громади. Друзі, сусіди та рідні згадують його як скромну, працьовиту та щиру людину. Він завжди був готовий допомогти іншим і ніколи не відмовляв у підтримці.

До війни Олексій працював на заводі металоконструкцій. Він був майстром на всі руки, завжди знаходив застосування своїм вмінням. Олексій любив життя, природу, риболовлю та тишу. Однак, коли на українську землю прийшла війна, він не міг залишатися осторонь. Незважаючи на труднощі, він тричі намагався вступити до лав Збройних Сил України. Зрештою, 16 грудня 2023 року, його мрія здійснилася, і він став солдатом. Служив в інженерному підрозділі, де виконував важливі та відповідальні завдання. Костирєв Олексій Володимирович з честю виконував свій обов’язок.

Життя Олексія було коротким, але сповненим героїзму. До останнього подиху він захищав рідну землю, залишаючись вірним присязі та своєму серцю. Ми завжди будемо пам’ятати його подвиг і його внесок у боротьбу за свободу України.

Схиляємо голови у скорботі за нашим Героєм. Україна завжди пам’ятатиме своїх Захисників. Імена таких героїв, як Олексій Костирєв, назавжди залишаться в історії нашої країни.