Праця іноземців має бути легалізованою

Національне законодавство про зайнятість населення визначає, що роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволів, що видаються територіальними органами Державної служби зайнятості.
Іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування або укладення гіг-контракту або під час перебування на законних підставах на території України, отримали дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні та посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.
З 15.10. 2022 р. почав діяти Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні і надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном» від 21.09.2022 № 2623-ІХ, яким, зокрема, було скасовано вимогу про виплату заробітньої платні іноземцям у розмірі 5 або 10 мінімальних заробітних плат.
Праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців за умови отримання дозволу кожним роботодавцем.
Праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися без дозволу на посадах за сумісництвом в одного роботодавця, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строку дії дозволу за основним місцем роботи.
Моніторинг сплати роботодавцем єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснює територіальний орган Міністерства економіки України шляхом обміну даними з Пенсійним фондом України.
У трудовому договорі (контракті) повинні міститися основні реквізити роботодавця і працівника, професійні вимоги до працівника, відомості про характер роботи, умови праці та її оплати, відрахування з неї, тривалість робочого часу та часу відпочинку, умови проживання та плати за нього, а також термін дії трудового договору (контракту), умови його розірвання, порядок покриття дорожніх витрат.
Працівники користуються правами та виконують обов’язки, установлені трудовим законодавством Держави працевлаштування.
Використання праці іноземця без належного оформлення тягне за собою адміністративну та фінансову відповідальність.
Так, у разі застосування роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця з юридичної особи або фізичної особи-підприємця: – на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства, стягується штраф за кожну особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (з 01.01.2024 року сума штрафу – 142000 грн); – на інших умовах, ніж ті, що передбачені зазначеним дозволом, або іншим роботодавцем, стягується штраф за кожну особу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (з 01.01.2024 року сума штрафу – 71000 грн).
Посадові особи підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців за допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства ризикують бути притягненні до адміністративної відповідальності із накладенням штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн – 17000 грн).
Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню тягне за собою накладення штрафу у розмірі від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 грн – 34000 грн).