Щодня, рівно о 9:00, ми зупиняємось, щоб вшанувати пам’ять тих, хто віддав своє життя за нашу свободу. Це мить тиші, коли серця сповнені болем і вдячністю. Але є й ті, хто живуть у невизначеності, чиї рідні зникли безвісти. Вони шукають своїх найдорожчих, тримають у руках прапори з їхніми обличчями, приходять у цю тишу, сподіваючись знайти хоч якусь підтримку, хоч маленьку крихту надії. Важливо, щоб їхні історії були почуті, щоб про їхніх близьких не забували.

Кожна втрата – це незагоєна рана для всієї країни. Ми повинні пам’ятати кожного героя, кожну жертву. Ця щоденна хвилина мовчання – це наш спосіб висловити глибоку повагу та вдячність тим, хто поклав життя за наше майбутнє. Підтримка родин зниклих безвісти – наш обов’язок. Вони потребують не лише співчуття, але й реальної допомоги у пошуках. Не забуваймо про тих, хто чекає на своїх рідних вдома. Їхня надія – це те, що дає їм сили рухатися вперед.

Приєднуйтесь до хвилини мовчання щодня о 9:00. Знайдіть час, щоб згадати тих, кого ми втратили, і підтримати тих, хто продовжує шукати своїх близьких. Разом ми можемо допомогти їм відчути, що вони не самотні у своєму горі. Пам’ятаємо, шукаємо, підтримуємо – разом до перемоги!