Кагарлицька Отг
Шевченко в Кагарлику: 211-та річниця Кобзаря
11 березня в концертній залі Кагарлицької школи мистецтв відбулося дійство, присвячене 211-й річниці від дня народження Тараса Шевченка, великого українського поета і мислителя.
Викладачі та учні школи мистецтв Кагарлика представили різноманітні мистецькі номери, розповідаючи про життя, творчість, любов до України та пророчі вірші Тараса Шевченка, а також про сучасну боротьбу із загарбником. Шевченко надихає!
На сцені звучали музика, вірші, пісні, а також були представлені театральні замальовки, що заворожували глядачів. Юні вихованці художнього відділу (викладачки Юлія Волошин, Тетяна Токаренко та Людмила Кашперенко) презентували роботи, натхненні творчістю Тараса Шевченка. Творчість Шевченка – невичерпне джерело.
Відкрив концерт ансамбль учнів старших класів піснею «Не журися, Україно», керівник Наталія Кравченко, концертмейстер Ганна Ільєнко. Шевченко об’єднує!
«В історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам’яті з великою любов’ю та повагою передає з покоління в покоління. Є таке ім’я і у нашого народу – Тарас Шевченко. Уже для багатьох поколінь українців його ім’я означає так багато, що сама собою створюється ілюзія його всеприсутності. Немає в Україні поета, який би був йому подібний. Саме він зберіг і повернув народу його голос – українську мову», – підкреслила ведуча концерту, викладачка школи Лейла Джабієва. Шевченко – це Україна.
Наступним номером став виступ Ілони Балацької, яка прочитала уривок з вірша Тараса Шевченка «На вічну пам’ять Котляревському». Шевченко живе в наших серцях!
Фортепіанний дует у складі учениці Марії Вальченко та викладачки Алли Мєстєчкіної виконав «Як умру, то поховайте…», покладений на музику Гордієм Гладким. Шевченко – пророк.
Продовжила «шлях до Тараса» Катерина Вовк уривком з поеми Великого Кобзаря «Катерина». Пісня «Садок вишневий коло хати» прозвучала у виконанні Вікторії Демиденко, викладачка Людмила Ігнатенко. До них із уривком з поеми «Тополя» приєдналася Олександра Заїка-Пірус. Шевченко – наш!
А родинний дует Людмили та Наталії Кравченко виконав пісню «Маленькій Мар’яні». Шевченко – назавжди!
Вокальний ансамбль молодших класів «Веселі дзвіночки» (керівниця Наталія Кравченко, концертмейстер Ганна Ільєнко) зачарував глядачів піснями на вірші Тараса Шевченка «Сонце гріє…» та «Світає…». Шевченко – це пісня.
Вірш Тараса Шевченка «Не додому вночі йдучи…», який має другу назву «На Різдво», продекламував Ярослав Губерненко. Українську народну пісню «Їхав козак за Дунай» виконав фортепіанний дует у складі учениці Софії Волковінської та викладачки Наталії Сінгаєвської. А з вуст Каріни Черниш пролунала поезія «Заступила чорна хмара…». Шевченко – голос народу.
Піснею Артема Пивоварова на вірші Тараса Шевченко «Думи мої, думи» продовжила концерт Валерія Тригуб, викладачка Тетяна Голдобіна, концертмейстер Сергій Шевченко. Шевченко актуальний.
Вірш «Хатина» прозвучав у виконанні Анни Мартиненко, а «Реве та стогне Дніпр широкий…» виконав на фортепіано Ростислав Сандул. Шевченко – символ.
Учениця театрального відділу Юлія Островська прочитала вірш «Ну щоб здавалося слова…». «Зацвіла в долині червона калина» виконав вокальний ансамбль «Первоцвіт», керівниця Яна Гребеневич, концертмейстерка Наталія Сінгаєвська. «Не нарікаю я на Бога» продекламував Гліб Репенко. Шевченко – безсмертний.
Привернула увагу присутніх в залі літературно-музична композиція «Немає гірше як в неволі…», музичний супровід до якої виконала Наталія Сінгаєвська.
Уривок з поеми «Кавказ» прочитав Тимофій Бакуров. А інструментальне тріо Наталія Колисан, Наталія Сінгаєвська та Юлія Куравська виконало «Любов і війна». Шевченко – вічний.
Продовжила віночок виступів Анна Сябро (викладачка Людмила Ігнатенко), яка виконала пісню Святослава Вакарчука «Мить». Шевченко – сучасний.
«Коли я готувала сценарій, то дізналася, що «Заповіт» Шевченка перекладали більше ніж ста п’ятдесятьма мовами. Він увійшов до першої п’ятірки творів світу за кількістю перекладів», – розповіла Лейла Джабієва, та продекламувала «Заповіт» азербайджанською мовою.
А завершився концерт піснею, з якої почався: «Не журися, Україно» виконало вокальне тріо у складі Тетяни Голдобіної, Людмили Ігнатенко та Дарини Вернигори. Шевченко – надія.
Валентин ВЛАДІМІРОВ

