Видання “Радіо Свобода” ідентифікувало російських військових, поранених під час наступу на Київ. Їх доправили до лікарень у Гомелі та Хойниках (Білорусь) у лютому-березні 2022 року. Розслідування виявило важливі деталі щодо причетності цих осіб до воєнних злочинів.

Джерело: розслідування “Радіо Свобода”

Деталі: Встановлено, що 898 військових, включаючи спецпризначенців, десантників та росгвардійців, брали участь у спробі захоплення Києва на початку повномасштабного вторгнення. Ці особи можуть бути причетними до воєнних злочинів у Київській області. Важливо встановити імена та ролі кожного з них.

Реклама:

Зокрема, ідентифіковано підрозділи “сил спеціальних операцій”, які вважаються “елітними” в Росії та дислокуються під Москвою: в Кубинці (в/ч 28337) і Солнєчногорську (в/ч 92154). Згідно зі списком поранених, 16 військових цих частин ССО потрапили до лікарень Гомеля після наступу на Київщині. Розслідування продовжує виявляти інші підрозділи, залучені до злочинів.

Витік даних показує, що після боїв за Київ та Чернігів на лікування до Білорусі доставляли бійців інших “елітних” підрозділів – спецпризначенців Головного управління Генерального штабу РФ (ГРУ) з Хабаровська, Тамбова, Новосибірська та Тольятті. Ці дані є критично важливими для встановлення відповідальності за скоєні злочини.

Отримані документи допомогли журналістам встановити особу російського військового, ймовірно причетного до вбивств цивільних на Київщині. Це – Олександр Квітко з позивним “Шкіпер”, командир шостої роти 234 десантно-штурмового полку зі Пскова, підрозділу, який брав участь у захопленні Бучі. Його причетність до злочинів потребує подальшого розслідування.

Відповідно до витоку даних пацієнтів, Квітку привезли до гомельської лікарні 28 березня 2022 року з осколковими пораненнями в шию, руку, гомілку та сідницю. Ці поранення підтверджують його участь у бойових діях на Київщині.

Згідно зі свідченнями очевидців, Квітко міг бути причетним до вбивства місцевої пенсіонерки Алли Мінаєвої, яка проживала в районі, зайнятому його ротою в Бучі. Злочини проти цивільних не повинні залишатися безкарними.

“Цивільні особи, які допомагали бабусі (Аллі Мінаєвій – ред.), підійшли до Олександра Квітка та запитали чи можна їм сходити до неї, щоб віднести продукти, на що Квітко їм пояснив, що до бабусі більше йти не потрібно, тому що вони з нею “вчинили гуманно””, – зазначив старший слідчий поліції в особливо важливих справах Іван Дулкай у коментарі “Радіо Свобода”. Важливо документувати такі свідчення для майбутніх судових процесів.

Після звільнення Бучі Мінаєву знайшли у її будинку мертвою з простріленною головою. Цей факт є ще одним доказом злочинів, скоєних російськими військовими.

Крім 234 десантно-штурмового полку, у спробі захоплення Києва брали участь й інші десантники: чотири дивізії та декілька бригад. Отримані журналістами документи вперше доводять одночасне перебування цих десантних підрозділів під Києвом, тобто їхню спільну участь у спробі захоплення міста. Ці докази є важливими для міжнародного кримінального суду.

Серед них – 31-а окрема гвардійська десантно-штурмова бригада з міста Ульяновськ, яка брала участь у спробі захопленні аеропорту Гостомеля. Відповідно до витоку даних, 74 поранених бійців цього підрозділу лікували в білоруських медустановах. Наприклад, Романа Зязіна, на той час 21-річного російського військовослужбовця бригади. Встановлення імен та ролей цих осіб є важливим кроком до справедливості.

Роман Зязін

фото: радіо свобода

Журналісти знайшли Зязіна у переліку пацієнтів лікарні Гомеля, куди він потрапив з пораненням обличчя та відкритим переломом нижньої щелепи 4 березня 2022 року. Після лікування Зязін на фронт не повернувся, але військову карʼєру продовжив – нині він курсант воєнного інституту фізкультури. Він також знявся у фільмі телеканалу “Звезда”, що належить Міноборони Росії. Це показує, як російська влада використовує цих військових у пропагандистських цілях.

Дані про пацієнтів медустанов Гомеля також свідчать про те, що там лікували й 68 військовослужбовців з управління Росгвардії по Кемеровській області – Кузбасу, яких відправили захоплювати Київ через Гостомель. Їх участь у воєнних злочинах також потребує розслідування.

Це – два підрозділи: загін швидкого реагування СОБР, створений для боротьби з організованою злочинністю та тероризмом, та загін поліції особливого призначення ОМОН, який має забезпечувати громадський порядок та запобігати масовим заворушенням. У Росії ці підрозділи використовують, зокрема, для придушення громадських акцій протесту. Важливо розуміти, як ці підрозділи були використані у війні проти України.

У переліку поранених під час наступу на Україну ОМОНівців журналісти ідентифікували лейтенанта поліції Олексія Артамонова. Документи свідчать про те, що він отримав осколкові поранення та переломи кісток в українському Гостомелі, та поступив до білоруської лікарні 1 березня. Це ще один доказ участі російських силовиків у війні.

Того ж дня до лікарні з черепно-мозковою травмою та забоєм потрапив ще один поранений у Гостомелі російський поліцейський – сержант Іван Дюканов. Встановлення імен усіх учасників воєнних злочинів є важливим.

6 березня, згідно зі списком поранених, до медустанов Гомеля поступили ОМОНівці Андрій Леонов та Андрій Хітров. Перший – із черепно-мозковою травмою та контузією, другий – із осколковим наскрізним пораненням лівої гомілки. “Радіо Свобода” отримало від джерел документ, який підтвердив присутність й іншого “омонівця” Хітрова у Гостомелі. Ці дані допомагають встановити повну картину подій.

Саме ОМОНівців Кемеровській області, разом із військовослужбовцями загону мобільного особливого призначення Красноярському краю, українські правоохоронці звинувачують у вбивстві цивільних. Зокрема, розстрілі мирних мешканців у Гостомелі 25 лютого. Пʼятьом росгвардійцям з цих підрозділів повідомили про підозру у вбивстві п’ятьох людей. Ці злочини не повинні залишитися безкарними, і всі винні мають бути притягнуті до відповідальності.

Серед пацієнтів гомельської лікарні журналісти нарахували й близько 70 російських військових із Бурятії: з 5-ї танкової (Улан-Уде, в/ч 46108) та 37-ї мотострілецької (Кяхта, в/ч 69647) бригад. Важливо документувати імена всіх учасників цих злочинів.

Згідно з даними українських правоохоронців, саме ці два підрозділи в березні 2022 року взяли під контроль частину автодороги Київ-Чоп, також відомої як Житомирська траса, та розстрілювали автомобілі з цивільними, які намагалися виїхати на захід подалі від війни. Ці злочини є одними з найтяжчих наслідків російської агресії.

“Радіо Свобода” отримало у своє розпорядження документ, знайдений неподалік Житомирської траси після звільнення Київщини. В ньому вказані імена поранених російських військовослужбовців, зокрема, Зоріка Зигбіна, Мунко-Жаргала Жалмаєва та Дмитра Терентьєва. Встановлення цих імен є важливим кроком для встановлення справедливості.

Цих трьох військових 5-ї танкової бригади Улан-Уде журналісти знайшли і в списках пацієнтів гомельської лікарні, куди вони потрапили з пораненнями, отриманими на Київщині у березні 2022 року. Це ще раз підтверджує їхню участь у воєнних злочинах проти цивільного населення України.