«Дідух» – символ українських традицій та оберіг для дому. Його також називають «дідо», «дідочок», «сніп-рай», «коляда», «колідник». Традиційно, «дідух» – це останній сніп, зібраний під час жнив. Він складається з колосків вівса, жита, пшениці та льону. Цей солом’яний оберіг є втіленням духу предків, уособлює пам’ять роду, збереження традицій та зв’язок поколінь. Він символізує добрий врожай, мир і злагоду в родині, а також достаток у домі. Звичай ставити «дідуха» на покуті в оселі бере свій початок з давніх часів. У дохристиянські часи він був символом бога Коляди, уособленням пам’яті про пращурів. Святковий сніп знаходився в хаті протягом тижня, а іноді й до самого Водохреща. Його присутність створювала в родині святковий настрій, додавала затишку та відчуття урочистості.

В народі казали: «Дідух до хати – біда із хати», підкреслюючи його захисну функцію.

Сьогодні мало хто повністю дотримується давніх традицій. Часто великий сніп замінюють невеличким «букетом» із колосків, сухоцвітів та різних трав, зокрема безсмертників. Але варто зазначити, що з кожним роком все більше українців повертаються до традиції встановлювати «дідуха» у своїх домівках на Різдво.

«Дідух», сіно та інші різдвяні атрибути несуть в собі позитивну енергію, даруючи нам відчуття таємниці та святковості.

Хотілося б, щоб ці чудові, багаті та поетичні обряди знову зайняли важливе місце в нашому житті.

Нещодавно в Іллінецькому краєзнавчому музеї майстриня Наталія Петлюк з села Бабин провела майстер-клас з виготовлення традиційного оберегу – «дідуха». Запрошена директором музею Вікторією Настич, майстриня підготувала всі необхідні матеріали та допомогла кожному учаснику сплести власний оберіг для дому.

Висловлюємо подяку Наталії Петлюк за її зусилля у збереженні українських традицій, популяризацію народної творчості та активну громадську позицію. Її слова «Збережемо нашу культуру! Збережемо нашу Україну!» є надзвичайно важливими.

Радимо нашим читачам не зволікати, поки ще є можливість придбати снопи. Виготовляйте обереги, шануйте та продовжуйте традиції свого роду, щоб «Дідух» приносив лише добро.