Гарна новина для жителів громади: обряд «Масляна» з Івашківців внесено до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини! Це важливе визнання унікальності нашої культурної спадщини. Збереження традицій, як обряд «Масляна», має велике значення для ідентичності громади.

Команда фахівців галузі культури Шаргородської громади, зокрема Любов Шевчук та народний аматорський фольклорно-етнографічний ансамбль «Берегиня», гідно презентували унікальність обрядової культурної спадщини. Завдяки їхнім зусиллям, обряд «Масляна» з села Івашківці отримав заслужене визнання. Важливість збереження культурної спадщини підкреслює цінність традицій для майбутніх поколінь.

Обряд «Масляна» також занесено до місцевого переліку НКС, разом із традицією приготування страви «Макаран», випіканням великоднього хліба – Паски та пісенною традицією. Збереження місцевих традицій, таких як обряд «Масляна», є важливим для культурної самобутності. Культурна спадщина Шаргородщини багата та різноманітна, і важливо її оберігати.

Важливо плекати, зберігати та передавати такі традиції, як обряд «Масляна», наступним поколінням, примножуючи скарбницю культурної спадщини. Обряд «Масляна» – це цінний елемент нашої культурної спадщини, який потребує збереження.

Коротко про обряд «Масляна»:

«Однією із цінностей у селі Івашківці є проведення щорічного обряду «Масляна» жителями села у лютому місяці на святкування тижня масляної.

Збираються жінки, які приймають участь у даному обряді зазвичай у когось із господинь вдома. Господиня в гарно прибраній хаті накриває святковий стіл та очікує на молодиць. На столі стоїть випічка: пиріжки, млинці, печиво, глечики з напоями. Заходять молодиці, вітаються, ставлять на стіл свої гостинці, які принесли із собою. Розмовляють про своє буденне життя та очікують інших жінок, щоб зустріти та провести обряд масляної у цій оселі. Як тільки всі зберуться, починається пригощання млинцями. Молодиці продовжують розмовляти, святкувати, співати українські обрядові пісні:

***

«Масляна, Масляна ти нам Богом послана» .

Що ми Богу провинились, що за провина,

Що сім неділь посту, масляна одна?

Масляна, масляна, як би ти була,

Що сім неділь масляної, а посту одна?

***

«А мій милий чорнобровий».

А мій милий чорнобривий тай в коморі дуду,

А я пішла моркву брати знайшла дуду стала грати.

Ой ти дуда моя дуда я молода сюда туда.

Я в коморі на присядки та в коморі пішла мука по коморі.

Ой їхав їхав чом до мене не заїхав?

А я рибку жарила тобі в торбу дарила.

В кого чорний пучок тому рибки кусок.

В кого руда борода тому юшки шкода.

Ой сама я сама чоловіка нема,

А свекрухи не боюся, бо не мати моя,

А свекруха лопотуха, як у полі лобода.

Вона мене обсудила, як я була молода.

Через сад виноград по воду ходила

Тай не дав мені Бог кого я любила.

Тільки дав мені Бог таке потороча,

Що їйбо при сійбо любити не хочу.

І хліб пекти за телятами йти.

Коли ж мені Господь дав Василя знайт.и

І хліб у печі допікається, а Василь за вікном усміхається.

Молодиці жартують, сміються, беруть макогін (спеціальне дерев’яне начиння у вигляді товкача для перетирання різноманітних продуктів харчування), замотують у пелюшку, роблять колодія. Жартома граються, як з дитиною та, приколисуючи, промовляють приказки до свята. Приколисавши колодія, господині продовжують святкування та співають українську народну пісню «Масляна, масляна, ти нам Богом послана».

Даний обряд до сьогодні побутує в селі Івашківці, жінки роблять все можливе для підтримки його існування та передачі його з покоління в поління.»

Відділ культури і туризму міської ради

« повернутися