Міжнародний день психічного здоров’я

Всесвітній день психічного здоров’я відзначається щорічно 10 жовтня, починаючи з 1992 р. Цей день було засновано з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я. Він існує для того, щоб привернути увагу до проблем психічного здоров’я у світі та скоротити поширення депресивних розладів, шизофренії, хвороби Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії та розумової відсталості.

Всесвітня організація охорони здоров’я визначає психічне здоров’я як стан благополуччя, в якому людина реалізує свої здібності, може протистояти звичайним життєвим стресам, продуктивно працювати і робити внесок в свою спільноту. У цьому сенсі психічне здоров’я є основою благополуччя людини і ефективного функціонування спільноти.

Психічне здоров’я має першочергове значення для особистого благополуччя, підтримки здорових сімейних відносин і здатності кожної окремої людини зробити внесок у життя суспільства. За даними ВООЗ, на психічні захворювання в світі страждають понад 450 мільйонів людей. В західних країнах кожна сьома людина страждає на розлади мислення, або схильна до депресій та алкоголізму.

Зростанню захворюваності сприяють інформаційні перевантаження, політичні й економічні катаклізми в країні, а провісниками захворювань є стреси. Стрес – психічна реакція, особливий емоційний стан організму, який виникає у напружених обставинах. Виникнення і переживання стресу залежить не стільки від об’єктивних, скільки від суб’єктивних чинників, від особливостей самої людини: оцінки нею ситуації, зіставлення своїх сил і особливостей з тим, що вимагається. У стресовому стані людина припускається помилок при розподілі й перемиканні уваги, у неї у житті, порушується перебіг пізнавальних процесів (пам’ять, мислення), спостерігається розлад координації рухів, неадекватність реакцій, дезорганізація і гальмування всієї діяльності.

Для життя людини, її психічного та фізичного здоров’я, її щастя важливим є вміння долати стреси. До способів зниження вірогідності виникнення стресу відносять додержання режиму раціонального харчування, підтримання себе у гарній фізичній формі, досягнення загальної рівноваги.

В Україні понад 3,9% всього населення (1,7 млн. населення) щорічно звертаються за допомогою з приводу психічних  розладів, в тому числі – через вживання психоактивних речовин.

Половина всіх психічних захворювань починається з 14 років, проте більшість таких захворювань залишаються невиявленими. Якщо розглядати причин психічних захворювань серед підлітків, то депресія є третьою провідною причиною. Самогубство – друга провідна причина смерті серед 15-29-річних. Шкідливе вживання алкоголю і заборонених наркотиків серед підлітків є серйозною проблемою в багатьох країнах і може привести до ризикованої поведінки, такої як небезпечний секс. Занепокоєння викликає також порушення харчової поведінки серед молоді.

Психічне здоров’я та Covid-19

Цього року Всесвітній день психічного здоров’я припав на період пандемії COVID-19, що різко змінила наше повсякденне життя. Ця криза викликала перебої в наданні медичної допомоги в усьому світі й ще більше ускладнила і без того обмежений доступ до якісних і економічно доступних послуг з охорони психічного здоров’я.

У пацієнтів, у яких був позитивний тест на Covid-19, діагностують психічні розлади: тривогу, депресію, панічні атаки, появу симптомів нав’язливих ідей (обсесивно-компульсивний розлад) або безсоння протягом трьох місяців після позитивного тестування на вірус.

Пацієнт може скаржиться на болі в серці, але порушення серцевої діяльності немає. Інша патологія – це різні фобії, тобто страхи. У таких пацієнтів відзначаються панічні розлади.

Вірусна хвороба завдає інтоксикаційного впливу на організм, на мозкову тканину. Також мають місце судинні порушення, порушення згортання крові, тобто порушення мозкового кровообігу в тому числі. Але, з точки зору психіатричної допомоги, найбільш важливі чинники психічної травматизації.

Усі психічні розлади найбільш ефективно лікуються на початку. Тому потрібно звертатися до лікаря якомога раніше. Якщо людина хворіла на COVID чи ні, відчуває роздратованість, порушення сну, апетиту, агресію треба проконсультуватися у психіатра або невролога.

Треба зазначити, що тривалий карантин, перебування у локдауні та очікування нового, економічні проблеми, втрата роботи, зниження соціальної активності, брак спілкування – все це пригнічує людей і негативно впливає на їхній емоційний стан, зазначають психологи і лікарі-психіатри.

Людина має навчитись жити у стані нестабільності.

За інформацією ДУ «Центр психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» та КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги ДОР» важливо розпізнати перші ознаки розвитку психічних порушень у себе, своїх близьких або колег.

До сигналів, які потребують уваги, відносяться:

• тривале порушення сну;   
• істотне зниження настрою;   
• стійкі нав’язливі думки; 
• втрата інтересу та задоволення від справ і дозвілля.  

Здоров’я людини, в тому числі й психічне, в першу чергу залежить від неї самої. Щоб подбати про своє психічне здоров’я варто:

• знайти хобі та розвивати його;
• організувати час та простір для якісного сну;
• бути активним (багато ходити, займатися спортом тощо);
• спілкуватися з цікавими людьми;
• медитувати.

Серед ознак доброго психічного здоров’я виділяють:

–     здатність долати щоденні стреси та вирішувати проблеми;

–     продуктивність та ефективність праці;

     –     можливість рости та розвиватися;

     –     інтерес щодо інших людей і спільноти;

     –     відчуття якості життя.

Здоров’я населення залежить від рівня благополуччя всього суспільства і від його уваги до цих проблем. Будьте уважними один до одного та бережіть власне психічне здоров’я.

Дніпропетровський обласний центр громадського здоров’я