Іранці згадують сцени сум’яття та страху, вибухи вночі та те, як вони, їхні друзі та сусіди пережили масштабні атаки Ізраїлю. Жахливі спогади про нічні вибухи та паніку, викликану ізраїльськими атаками, досі свіжі в пам’яті іранців. Люди згадують, як прокидалися від гучних звуків, не розуміючи, що відбувається, і відчували страх за своє життя та життя своїх близьких. Ці події залишили глибокий слід у суспільстві, підкреслюючи вразливість цивільного населення під час конфліктів.

Спогади про ті дні сповнені тривоги та невизначеності. Іранці описують хаос, який панував на вулицях, коли люди намагалися знайти безпечне місце. Багато хто ховався у підвалах та бомбосховищах, чекаючи, поки все стихне. Страх перед невідомим був найгіршим, адже ніхто не знав, коли і де станеться наступний вибух. Ці атаки Ізраїлю назавжди змінили життя багатьох іранців, залишивши шрами як на їхніх тілах, так і в їхніх душах. Спогади про пережитий жах змушують задуматися про ціну миру та необхідність діалогу для вирішення конфліктів.

Важливо пам’ятати про ці події, щоб не допустити їх повторення в майбутньому. Людські історії про страждання та втрати мають стати закликом до мирного врегулювання конфліктів та поваги до людського життя. Світ повинен об’єднатися, щоб запобігти насильству та створити умови для стабільного та безпечного майбутнього для всіх.