Глобальні
Жук-олень у Чорнобильському заповіднику: рідкісна знахідка
Незважаючи на їхній вражаючий вигляд, ці жуки абсолютно нешкідливі для людей.
У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику було зафіксовано перебування жука, занесеного до Червоної книги України. Ця знахідка підкреслює важливість заповідника для збереження біорізноманіття України.
Як повідомляється на офіційній сторінці заповідника у соціальних мережах, йдеться про жука-оленя, також відомого як рогач звичайний (Lucanus cervus). Жук-олень є найбільшим представником твердокрилих в українській фауні, досягаючи вражаючої довжини до 8 см разом із його характерними “рогами”. Значення збереження популяції жука-оленя важко переоцінити, оскільки він відіграє важливу роль в екосистемі.
Цікаво, що його великі роги насправді є надзвичайно розвиненими верхніми щелепами. У самок жука-оленя ці щелепи значно менші і не мають вигляду рогів. Жук-олень є важливим об’єктом для наукових досліджень та моніторингу стану екосистеми Чорнобильської зони.
Попри свій загрозливий вигляд, ці жуки абсолютно не кусаються і є цілком безпечними для людей. Їхній раціон складається з деревного соку та сухої деревини. Жуки-олені відіграють важливу роль у розкладанні деревини, сприяючи циркуляції поживних речовин у лісовій екосистемі.
Інші новини про Чорнобильський заповідник
Нещодавно в Чорнобильському заповіднику було помічено рідкісну ящірку, відому як веретільниця. Ця неотруйна істота веде переважно підземний спосіб життя і харчується дощовими черв’яками. Важливо проводити дослідження та вживати заходів для збереження цих унікальних видів.
Крім того, нещодавно стало відомо, що на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника триває черепаховий сезон, хоча шанси на успішне виведення потомства залишаються низькими. Збереження популяції болотяної черепахи є важливим завданням для екологів та природоохоронців.
Експерти зазначають, що в різних регіонах Європи втрати кладок болотяної черепахи через хижаків можуть сягати 70-90%. Навіть без урахування інших факторів ризику, таких як грибкові захворювання або невідповідна вологість ґрунту, лише незначний відсоток яєць дає життєздатне потомство. Необхідні додаткові зусилля для забезпечення виживання та розмноження цих тварин.


