Лейкоз ВРХ – серйозна проблема для тваринництва. Лейкоз ВРХ має значний біологічний, економічний та соціальний вплив. На жаль, захворюваність на лейкоз ВРХ та смертність від нього, особливо серед високопродуктивних корів, продовжує зростати в багатьох країнах, що негативно позначається на виробництві та якості продуктів тваринництва.

У Кропивницькому районі вже підтверджено два випадки лейкозу ВРХ з початку 2025 року. Це підкреслює актуальність проблеми та необхідність вжиття заходів.

Лейкоз великої рогатої худоби (ВРХ) – це хронічна інфекційна хвороба пухлинної природи, яка вражає ВРХ, а також інші види ссавців і птахів. Основною ознакою є злоякісне розростання клітин кровотворних органів, що порушує їх дозрівання. Це призводить до дифузійної інфільтрації органів цими клітинами та утворення пухлин. Хвороба поширена в багатьох країнах Європи, Америки, Африки та в більшості регіонів України.

При розвитку лейкозу ВРХ у продуктивних тварин змінюються якісні характеристики молока та м’яса, в них накопичуються шкідливі продукти обміну, що мають канцерогенну дію. Тому вживання м’яса або молочних продуктів від хворої тварини категорично заборонено.

Збудником лейкозу ВРХ є онкогенний РНК-вірус з родини ретровірусів, який має генетичну й антигенну спорідненість з вірусом Т-клітинного лейкозу людини типів 1 і 2 та Т-клітинного лейкозу мавп. До вірусу лейкозу ВРХ сприйнятливі вівці, кози, кролі, свині, а менш сприйнятливі коні, коти, собаки, морські свинки, миші.

Джерелом інфекції лейкозу ВРХ є заражені тварини на всіх стадіях хвороби. Вірус виділяється з кров’ю, молоком, слиною та іншими секретами й екскрементами. Зараження відбувається при порушенні правил асептики та антисептики під час маніпуляцій, осіменінні спермою з клітинами крові, контактним шляхом, доїнні інфікованих і здорових тварин одним апаратом. Можливе перезараження через кровососних комах та внутрішньоутробно.

Діагноз лейкозу ВРХ встановлюється за результатами лабораторних досліджень проб крові, молока, молозива та патологічного матеріалу.

Молоко від корів з лейкозом ВРХ використовується для корму тваринам та птиці після знезараження (пастеризація або кип’ятіння) в межах господарства.

Забороняється випасати хворих на лейкоз ВРХ тварин разом із здоровими, реалізовувати тварин з племінною та користувальною метою, використовувати бугаїв-плідників для парування корів і телиць, доїти одним апаратом хворих і здорових корів, використовувати одне родильне приміщення для хворих і здорових корів, використовувати молозиво хворих корів для напування телят, отриманих від здорових корів, використовувати хворих телиць для відтворення стада.

Для запобігання лейкозу ВРХ та забезпечення епізоотичного благополуччя необхідно дотримуватись вимог Інструкції з профілактики та оздоровлення ВРХ від лейкозу ВРХ, затвердженої наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 21 грудня 2007 року № 21 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2008 року за № 12/14703, зокрема:

• чітке знання епізоотичної ситуації в кожному стаді;
• негайне виведення зі стада інфікованих вірусом лейкозу тварин та їх ізоляція з наступним забоєм;
• проведення вчасної ідентифікації та реєстрації тварин (з семиденного віку) тощо.

На жаль, не всі власники тварин усвідомлюють небезпеку лейкозу ВРХ і безвідповідально ставляться до здоров’я тварин та власного здоров’я.

Деякі власники ухиляються від щорічних досліджень корів на лейкоз ВРХ та інші хвороби, а хворих тварин намагаються залишити у господарстві. Перетримання та випасання лейкозних тварин у здоровому стаді сприяє розповсюдженню лейкозу ВРХ.

Піклуйтеся про здоров’я тварин та споживайте безпечну продукцію!

Кропивницьке районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області