У місті, що перебуває під атакою, мешканці стикаються з закриттям автозаправних станцій через відсутність пального та перебоями в роботі інтернету та телефонного зв’язку. Ці проблеми, хоч і локальні, суттєво впливають на повсякденне життя громадян, ускладнюючи пересування та комунікацію. Відсутність пального на автозаправних станціях робить неможливим використання приватного транспорту, що ускладнює доїзд до роботи, магазинів та лікарень. Особливо гостро це відчувається в районах, віддалених від центру міста, де громадський транспорт може бути обмеженим або взагалі відсутнім. Мешканці змушені шукати альтернативні способи пересування, такі як піші прогулянки або велосипеди, що не завжди можливо, особливо для літніх людей або осіб з обмеженими можливостями.

Перебої в роботі інтернету та телефонного зв’язку також створюють значні незручності. В умовах воєнних дій, коли інформація є життєво необхідною, відсутність доступу до новин та зв’язку з рідними та близькими може викликати тривогу та паніку. Багато людей використовують інтернет для отримання інформації про безпечні місця, евакуаційні маршрути та інші важливі повідомлення. Відсутність зв’язку також ускладнює роботу екстрених служб, таких як швидка допомога та пожежна охорона, що може мати трагічні наслідки. Тому забезпечення стабільного доступу до інтернету та телефонного зв’язку є критично важливим для підтримки життєдіяльності міста в умовах війни. Місцева влада та оператори зв’язку повинні докласти всіх зусиль для відновлення та підтримки роботи цих важливих комунікаційних каналів. В умовах постійних атак, це завдання стає особливо складним, але надзвичайно важливим для безпеки та добробуту мешканців. Ситуація з пальним та зв’язком підкреслює вразливість міської інфраструктури під час війни та необхідність розробки планів реагування на надзвичайні ситуації. Ці плани повинні передбачати забезпечення альтернативних джерел енергії та зв’язку, а також організацію пунктів допомоги для населення.