18 ЧЕРВНЯ – ДЕНЬ ГОРДОСТІ АУТИСТА

18 червня світ відзначає День гордості аутиста (Autistic Pride Day). Цей день, започаткований організацією Aspies For Freedom, об’єднує людей з синдромом Аспергера та іншими розладами аутичного спектру, щоб вшанувати їхні досягнення та підкреслити важливість інклюзії. Традиційно, заходи цього дня проводяться у другій декаді червня.

Аутизм – це особливість неврологічного розвитку, яка впливає на сприйняття світу, взаємодію з оточуючими, спілкування та поведінку. Важливо розуміти, що це спектр розладів, тобто симптоми та їх вираження можуть суттєво відрізнятися у кожної людини. Аутизм часто діагностується в ранньому дитинстві, і хоча певні ознаки можуть бути помітні ще у немовлят, важливо своєчасно звернути на них увагу.

Люди з аутизмом можуть відчувати певні труднощі з розпізнаванням соціальних сигналів, що іноді призводить до непорозумінь та конфліктів у стосунках. Проте, багато хто з них має унікальні інтереси та здібності в певних сферах. Важливо пам’ятати, що аутизм – це не хвороба, а особливість нервової системи, і за умови підтримки та розуміння, люди з аутизмом можуть вести повноцінне життя. Сучасне суспільство все більше усвідомлює необхідність інклюзії та підтримки людей з аутизмом.

За даними електронної системи охорони здоров’я України (ЕСОЗ), на обліку перебуває 20 936 дітей з діагнозом “аутизм“. Розлад аутистичного спектру (РАС) зустрічається в 1 з 68 дітей. Хлопчики мають діагноз РАС майже вп’ятеро частіше, ніж дівчатка. РАС діагностується частіше, ніж дитячий рак, діабет та СНІД разом узяті. Педіатр може виявити перші ознаки розладу та направити дитину до психіатра, використовуючи опитувальник М-CHAT у віці 18 місяців.

Українці, які виховують дітей з аутизмом, стикаються з такими труднощами:

• Недостатня кількість реабілітаційних центрів та кваліфікованих фахівців, особливо у невеликих містах і селищах.
• Висока вартість реабілітації.
• Необхідність постійного домашнього нагляду за дитиною, що змушує одного з батьків залишатися вдома.
• Проблеми соціалізації та аутизації сім’ї, недостатня психологічна підтримка батьків.
• Обмежений доступ до закладів освіти та необхідність розвитку інклюзії, навіть у складні часи.
• Недостатнє залучення до активностей, які допомагають адаптуватися та навчитися заробляти гроші.
• Потреба в нагляді за дорослими людьми з важкими порушеннями.

Високофункціональні аутисти та люди з синдромом Аспергера часто знаходять роботу та створюють сім’ї, тоді як особам з важкими порушеннями важче впоратись з життєвими обставинами. Тому важливо продовжувати підтримку та створювати умови для їхньої адаптації.

Аутизм – це не хвороба, а особливість нервової системи. За умови підтримки та розуміння оточуючих, люди з аутизмом можуть вести повноцінне життя.