Вони прибувають туди, де закінчуються вбивства, забирають тіла загиблих, втішають родини та несуть на собі емоційне навантаження смертельної боротьби, яка, схоже, не припиниться. Коли надходять повідомлення про нові втрати, команда з розпізнавання тіл поспішає на місце події. Їхня робота — це не лише пошук та ідентифікація полеглих захисників, але й надання першої, найважливішої підтримки їхнім найближчим. Кожен виїзд — це випробування, що вимагає неабиякої стійкості та співчуття. Вони бачать наслідки жорстокої війни, щоденно стикаючись з горем та розпачем. Емоційне навантаження, яке несуть ці люди, величезне. Вони втішають матерів, дружин, дітей, які втратили найдорожче. Їхні слова підтримки, їхня присутність у найважчі моменти — це теж частина служіння, частина перемоги. Це вкрай важлива робота, що вимагає не лише професіоналізму, але й глибокої людяності. Розуміння того, що за кожним тілом стоїть ціла історія, родина, мрії, які обірвалися, робить їхню місію ще більш значущою. Полеглі воїни — це герої, чия жертва не повинна бути забутою. Команда, що працює на місцях бойових дій, робить усе можливе, щоб забезпечити гідне ставлення до кожного, хто віддав своє життя за Батьківщину. Емоційна підтримка сімей — це крихкий, але надзвичайно важливий аспект їхньої діяльності. Вони допомагають сім’ям пройти крізь перші шокові дні, надаючи інформацію, роз’яснення та просто людське тепло. Ця робота є свідченням незламності духу та високої ціни, яку платить країна за свою свободу. Страшна боротьба триває, і потреба в таких командах залишається надзвичайно високою.