Ізраїль запропонував дозволити повітряні поставки допомоги в Газу. Це жест у бік союзників, які висловлюють різкі заяви, звинувачуючи Ізраїль у голоді в Газі.

Останні попередження в п’ятницю, 25 липня, від Великої Британії, Франції та Німеччини були суворими.

“Ми закликаємо ізраїльський уряд негайно зняти обмеження на потік допомоги та терміново дозволити ООН та гуманітарним організаціям виконувати свою роботу, щоб протидіяти голоду. Ізраїль повинен дотримуватися своїх зобов’язань згідно з міжнародним гуманітарним правом”.

Ізраїль продовжує наполягати на тому, що він не накладає обмежень на в’їзд вантажівок з допомогою до Гази, хоча це твердження не визнається близькими союзниками, ООН та іншими організаціями, що працюють у Газі.

В інших війнах я бачив, як допомогу скидали з літаків, як безпосередньо з повітря, так і зблизька на землі під час її приземлення.

Це грубий процес, який сам по собі мало допоможе побороти голод у Газі. Лише припинення вогню та необмежена, довгострокова операція з надання допомоги можуть це зробити.

В іракському Курдистані після війни в Перській затоці 1991 року США, Велика Британія та інші скидали допомогу з транспортних літаків C-130, переважно армійські пайки, спальні мішки та надлишок зимової форми для десятків тисяч людей, що жили просто неба на схилах гір. Я літав з ними і бачив, як британські та американські пілоти скидали допомогу з задніх вантажних рамп літаків за тисячі футів над людьми, які її потребували.

Це було достатньо бажано. Але через кілька днів, коли мені вдалося дістатися до таборів у горах, я бачив, як молоді люди бігли в мінні поля, щоб дістати допомогу, яка там приземлилася. Деяких убили та скалічили вибухами. Я бачив, як гинули сім’ї, коли важкі палети падали на їхні намети.

Коли Мостар був в облозі під час війни в Боснії у 1993 році, я бачив, як палети американських військових “готових страв” (meals ready to eat), скинуті з великої висоти, розсипалися по східній стороні міста, яке постійно обстрілювали. Деякі палети з допомогою врізалися в дахи, які якимось чином не були зруйновані артилерійськими обстрілами.

Повітряне скидання допомоги – це акт відчаю. Воно також може добре виглядати на телебаченні та створювати відчуття, що нарешті щось робиться.

Професіонали, залучені до операцій з надання допомоги, розглядають повітряне скидання допомоги як крайній захід. Вони використовують його, коли будь-який інший доступ неможливий. У Газі це не той випадок. Недалеко на північ знаходиться Ашдод, сучасний контейнерний порт Ізраїлю. Ще за кілька годин знаходиться йорданський кордон, який регулярно використовувався як лінія постачання допомоги для Гази.

Скидання допомоги приносить дуже мало. Навіть великі транспортні літаки не перевозять стільки, скільки конвой вантажівок.

Палети, скинуті парашутом, часто приземляються далеко від людей, які їх потребують. Ізраїль змусив сотні тисяч голодуючих палестинських цивільних осіб у крихітний район на південному узбережжі Гази. Більшість з них живуть у щільно упакованих наметах. Незрозуміло, чи є навіть відкритий простір, куди б могли цілити відправники з великої висоти.

За кожну палету зараз будуть боротися відчайдушні чоловіки, які намагаються дістати їжу для своїх сімей, і кримінальні елементи, які захочуть продати її за вигоду.