“Путін мав би сидіти у в’язниці, а він просто приїжджає в Анкоридж ось так”.

Ганна Корреа — одна з багатьох аляскінців, які розмахують українськими прапорами на дорозі, що веде до столиці штату, Анкориджа.

“Коли я зайшла на цю парковку і побачила стільки американців, які підтримують, це мене зворушило до сліз”, — каже вона.

Пані Корреа, 40 років, покинула Україну у 2019 році заради кохання, і через шість років майбутнє її країни може вирішуватися в її рідному місті.

Президент США Дональд Трамп та його російський колега Володимир Путін мають приземлитися на спільній базі Ельмендорф-Річардсон, що за 30 хвилин їзди. Український лідер Володимир Зеленський не запрошений, що, на думку пані Корреа, “досить сумно”.

Серед протестувальників проти їхнього прибуття — 53-річний ветеран армії та корінний аляскинець Крістофер Келліхер.

“Це огидно, це змушує тебе захотіти прийняти душ”, — каже він про зустріч.

“Путіну не місце в нашому штаті, не кажу вже про нашу країну. У нас є ідіот у Білому домі, який буде піддаватися цьому хлопцю”.

Історичні зв’язки цього регіону з Москвою надають п’ятничному саміту додаткової значущості. США придбали Аляску у росіян у 1867 році за 7,2 мільйона доларів (1,48 мільйона фунтів стерлінгів).

Критики називали цю покупку “Фолі Аляски” (Seward’s Folly), стверджуючи, що земля являє собою замерзлу пустку. Але пізніші відкриття рідкісних металів, а також нафти та газу спростували це твердження.

Вишукані церкви є одними з найбільш помітних символів російської спадщини Аляски. Православна церква Святого Тихона в Анкориджі проводить три дні молитов напередодні прибуття лідерів.

Отець Микола Крегл, американець, який нещодавно переїхав на Аляску після семи років життя в Росії, каже, що конфлікт “особливо болючий і близький серцям” парафіян.

“Ми сподіваємося, що ця зустріч призведе до чогось… призведе до кульмінації цього конфлікту”, — говорить отець Крегл.

Це відчуття поділяють рибалки, які стоять по щиколотку у руслі струмка на околиці міста, приваблені одними з найкращих у світі лососів.

“Я думаю, що це гарна ідея (саміт), хотілося б, щоб Зеленський теж був тут… щоб це все скінчилося”, — каже Дон Кресслі, який живе в аляскінському місті Норт-Поул і приїхав сюди на риболовлю зі своїм онуком.

Він хоче припинення війни “через руйнування, які вони чинять у всіх містах, усіх будівлях, роблячи людей безхатченками, забираючи їхню їжу, їхні запаси, їхнє життя”.

Дональд Трамп, за його словами, виконує “чудову роботу” в переговорах про припинення вогню.

Хоча американський президент часто тепло говорить про свої стосунки з Володимиром Путіним, напруженість між наддержавами зберігається і тут відчувається гостріше.

Військові літаки Москви регулярно виявляють поблизу узбережжя Аляски. А в січні канадські та американські винищувачі були підняті в повітря після того, як було помічено кілька російських літаків у Арктиці, за даними Північноамериканського командування аерокосмічної оборони.

Це викликає занепокоєння у деяких аляскінців, які живуть ближче до Росії, ніж до Вашингтона.

“Хоча Холодна війна між Росією та США закінчилася, вони постійно патрулюють наш повітряний простір”, — каже мені житель Анкориджа Рассел Вілсон, коли ловить рибу.

“Якщо президент не натисне на гальма, ми можемо стати наступною Україною”.

Однак інші аляскінці вважають повернення до ворожості часів Холодної війни фантазією.

Я запитую ветерана армії Крістофера Келліхера, чи стурбований він російським вторгненням. “Не особливо, у всіх на Алясці є зброя”, — відповідає він.