Ультраортодоксальних ізраїльтян, які десятиліттями були звільнені від військової служби, тепер призивають до армії. Їхня лють розділяє Ізраїль і загрожує коаліції прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньяху. Це рішення викликало бурхливі протести та заворушення в країні, демонструючи глибокий розкол у суспільстві щодо питань релігії та служби.

Відповідно до чинного законодавства, молоді чоловіки-ультраортодокси, які навчаються у релігійних школах (їшивах), отримували відстрочку від призову. Ця система, яка триває десятиліттями, викликає невдоволення серед світської частини населення та тих, хто вже відслужив у армії. Багато хто вважає це несправедливим, особливо в умовах зростання безпекових викликів для держави.

Останні події загострили це питання. Уряд Нетаньяху, до якого входять ультраортодоксальні партії, опинився під тиском. З одного боку, він мусить враховувати інтереси своїх союзників, а з іншого – задовольняти вимоги суспільства та армії, яка потребує поповнення. Рішення про призов ультраортодоксів, навіть у обмеженому форматі, стало компромісом, який не задовольнив жодну зі сторін.

Протести, що спалахнули після оголошення про призов, демонструють не лише обурення щодо військової служби, а й ширший суспільний конфлікт. Ультраортодоксальна громада бачить у цьому наступ на їхній спосіб життя та релігійні цінності. Вони стверджують, що вивчення Тори є їхнім священним обов’язком, який має вищий пріоритет. Зіткнення між протестувальниками та поліцією, підпали та блокування доріг стали свідченням напруженості, яка охопила країну.

Ця ситуація створює серйозні виклики для політичної стабільності Ізраїлю. Коаліція Нетаньяху, яка і так є крихкою, може не витримати внутрішнього тиску. Опозиція використовує це питання для критики уряду, вимагаючи негайних рішень, які б відповідали інтересам усіх громадян. Майбутнє ізраїльської армії та суспільства загалом значною мірою залежить від того, як буде вирішено це складне питання, що стосується ідентичності та спільної відповідальності.